"Гетто 21 століття": у Данії проводять соціальний експеримент з мігрантами

Уряд Данії проводить "найбільший соціальний експеримент", масово виселяючи мігрантів з соціального житла, щоб на їх місці збудувати квартири для більш "успішних" громадян. З 2010 року країна веде "список гетто", в який включає людей з низьким рівнем зарплат, освіти, людей, що скоїли злочин та мігрантів. З цього року цих людей почнуть масово виселяти, пише The Guardian.

До списку "гетто" можна потрапити через безробіття та злочинність, нижчий від середнього рівень освіти та будучи мігрантом першого чи другого покоління. Уряд розглядає мікрорайони з цими громадянами як "непоправні міські катастрофи", і у травні 2018 року він запропонував боротися з ними шляхом масового виселення та реконструкції. Будинки майже 11 000 орендарів соціального житла можуть знести.

Крім того, сам закон по-різному застосовується в цих мікрорайонах. На першому етапі так званої урядової угоди "про гетто" були встановлені більш високі покарання за злочини, а також дозволено колективне покарання - шляхом виселення цілих сімей, якщо хоч один з їх членів вчинить злочин.

З іншого боку, уряд Данії видав закони, які змушують інтегрувати іммігрантські громади в датське суспільство. Діти дошкільного віку повинні проводити не менше 25 годин на тиждень у державних садочках з максимальною кількістю мігрантів 30%, а також проходити мовні іспити. Інакше пільги для їх сімей можуть бути відкликані.

Але найсуворіша частина урядового плану набула чинності 1 січня 2020 року, коли ці райони з "соціальним житлом" повинні зменшити свій державний житловий фонд. Щоб здійснити плани протягом 10 років, соцжитло звільнять від мешканців та перетворять в приватне житло та кооперативне житло, до якого люди з низькими доходами не допустять. У деяких містах житло просто будуть знесуть.

Поточним орендарям запропонують альтернативне житло, без контролю над його розташуванням, якістю чи витратами. Тих, хто відмовляється, просто виселять.

План зіткнувся з міжнародним супротивом. Минулого року в ООН заявили, що ці плани " ризикують посилити расову дискримінацію людей мігрантського походження "геттоїзуючи " їх. Заходи примусової асиміляції ризикують стимулювати расові упередження, ксенофобію та нетерпимість".

Мало хто заперечує, що мікрорайони з "соціальним житлом" мають проблеми. "Міолнерпаркен", один з будинків з "соціальними квартирами", має високу частку мешканців з низьким рівнем доходу та заявників виплат та низький рівень освітніх досягнень. Її частка мешканців, які мають судимість, становить 2,7%, точний мінімальний поріг статусу "гетто".

Проте як зазначають більшість критиків уряду, остаточним показником для знесення "Мьолнерпаркена" є те, що понад 50% мешканців не є данцями, які народилися в Данії.

Як зазначає "The Guardian", данська політика в останні роки різко похитнулася вправо. Та нова лівоцентристська коаліція в країні, обрана в червні 2019 року, не дуже відрізняється, продовжуючи проводити антиімігрантську політику, яка нібито знижує підтримку крайніх правих. Новий міністр житлових питань соціал-демократів Кааре Дібвад припиняє використання стигматизуючого терміна "гетто", але все ще проводить політику своїх правих попередників.

Уряд наполягає на виселенні деяких бідніших жителів гетто з метою залучення приватних орендарів, що нібито має відкрити можливості жителів, що залишаться. За словами урядовців, населення іммігрантів потрібно позбавити від непродуктивної самоізоляції з тим, що вони називають "паралельними суспільствами".

"Мета полягає в тому, щоб дати кожній дитині в Данії однакові життєві можливості незалежно від сусідства, в якому вони виростають, або від їхніх батьків", - йдеться в повідомленні міністерства транспорту та житла Данії. "Це означає, що вони повинні піддаватися культурним нормам суспільства як таких, а не виростати в закритих та ізольованих громадах".

Раніше уряд Данії підписав угоду з представниками бізнесу країни, яка дозволить працевлаштувати біженців. Основним моментом угоди є так звана схема "інтеграції в базову освіту", метою якої є у короткостроковій перспективі забезпечити робочими місцями мігрантів з зарплатою в 50-120 крон на годину (7-16 євро). Таке працевлаштування може тривати два роки, а на розвиток навичок або отримання освіти біженцям дадуть 20 тижнів.