Якби не плакати, можна було б подумати, що натовп зібрався на раннє відкриття різдвяної ярмарки в Лейпцігу. А потім почалися промови.
«Будь ласка, не провокуйте поліцію і майте на увазі, що російські прапори або таблички, які демонструють підтримку Збройних сил Росії, не вітаються», - оголосив організатор через гучномовець під час акції цього місяця.
«Німеччина служить маріонеткою виключно в американських інтересах і інтересах НАТО», - проголосив перший оратор перед кількома сотнями людей.
Його слухали студенти, сім’ї і пенсіонери. Дехто з них тримав в руках банери німецьких лівих, інші - таблички з закликами до миру. А дехто приніс саморобні транспаранти, написи на яких порівнюють російську війну проти України з пандемією коронавірусу. Коли звучала антиамериканська риторика, натовп аплодував і свистів.
«Політика ембарго проти Росії повністю провалилася і катастрофічно позначилася на нас самих», - сказав оратор, пригадавши Голокост і проголосивши, що війна в Україні - це «рай» для «розпалювачів війн, оборонно-промислових компаній і тих, хто шукає наживи».
Як пише Financial Times, вже кілька тижнів поспіль кожного вечора в понеділок, беручи приклад з протестів у Лейпцігу проти комуністичного режиму у 1980-х, такі акції проходять в десятках міст по всій Східній Німеччині. В більшості з них бере участь кілька сотень людей. Часто на мітинги приходять лише десятки зацікавлених. Але подібні акції з’являються по всій Центральній і Східній Європі. І це викликає занепокоєння політичного класу в регіоні.
В Німеччині деякі протести організовують ліві радикали, а деякі - праві популісти. Це говорить, що дедалі глибша економічна криза, суперечлива історична спадщина і складні відносини з Росією стирають традиційні лінії політичного суперництва і створюють нові рухи проти статус-кво. В Лейпцігу - найбільшому східно-німецькому місті після Берліну - праві і ліві радикали часто протестують разом на Аугустус Плац, де їх розділяє тільки трамвайна колія.
«Ми хочемо, щоб розпалювачі війни з НАТО припинили створювати конфлікт між Німеччиною і Росією, між Україною і Росією», - сказала пенсіонерка і учасниця мітингу Сабіне Кунц, яка принесла з собою табличку з написом: «За мир з Росією».
«Ми хочемо нормалізувати ціни на газ і електроенергію. Я не проти розмовляти з вами, тому що люди повинні зрозуміти, що ми не нацисти. Ми хочемо миру», - сказала вона, додавши, що в дитсадках дітей «налаштовують проти російських дітей».
30-річний безробітний на ім’я Давид з Бранденбургу тримав в руках карикатуру канцлера Олафа Шольца з написом «Джек Стрибунець». На звороті був інший напис - «Війна Байдена».
«Прості німці платять, тому що Америка хоче втручатися в справи Росії», - сказав він, додавши, що його рахунки зростають, а шанси отримати роботу скорочуються.
Видання зауважує, що на протестах в інших містах Східної Німеччини, які пройшли впродовж останніх двох місяців, звучали дуже схожі повідомлення незалежно від політичного ухилу.
«Енергетична безпека і захист від інфляції - наша земля понад усе!» - проголошували банери на мітингу, який пройшов в жовтні в Берліні. Його організувала права популістична партія «Альтернатива для Німеччини». Деякі учасники мітингу прийшли з прапорами Росії. Нещодавно німецький парламент оприлюднив перелік гасел, складений службами безпеки, які використовувалися на 23 різних акціях у вересні. Ці акції організувала права політична організація «Вільні саксонці». Серед гасел були «Запустіть Північний потік-2 негайно!», «Спільнота, а не розділення!» І «Стоп інфляції, війні і коронавірусному божевіллю!».
«Багато різних невдоволень змішуються на цих протестах, особливо в східній Німеччині. І з демократичної точки зору, це небезпечна суміш», - сказав політолог Гайо Функе з Вільного університету Берліна.
Він вказав на те, що антивоєнні настрої поширюють популістські рухи, які під час пандемії виступали проти обмежень, покликаних зупинити поширення вірусу. На думку Функе, поширення таких настроїв сповільнюється ефективними діями федерального уряду Німеччини, який допомагає бізнесу і споживачам розібратися з наслідками війни. Але зважаючи на початок холодної пори і зростання кількості біженців в Європі, важко сказати, чим все закінчиться.
Ще більші простести пройшли в сусідній Чехії, хоча антиросійські настрої в країні завжди пропускалися через місцеві політичні проблеми. На початку вересня 70 тисяч людей вийшли на вулиці Праги протестувати проти уряду і НАТО. За словами голови кафедри політології Метропольського університету в Празі Петра Юста, перед натовпом на мітингу виступали «євроскептики і лояльні до Кремля люди», які часто пов’язані з сайтами, які поширюють теорії змови. Але він додав, що аудиторія була «досить різношерстною». А більшість людей прийшли, щоб висловити невдоволення тим, як уряд розбирається з соціально-економічною і енергетичною кризами.
«Багато людей не знали, що їх використовують групи, лояльні до Кремля», - пояснив Юст.
В Словаччині результати опитування, які минулого місяця опублікував аналітичній центр Globsec, показали, що 19% населення хотіли б, щоб Росія перемогла у війні, а не Україна. Антивоєнні і проросійські вуличні протести досі були невеликими. Але «це може змінитися впродовж зими», - попередила директор Globsec Домініка Гайду. Вона додала, що як і в інших країнах, словацькі протести об’єднують дуже різних людей.
Насправді деякі аналітики помітили, що протести, які проходили в Празі і інших містах, не ставали більшими з вересня. Навіть попри те, що похолодання збільшило витрати на енергоносії. Науковий співробітник Німецької ради закордонних відносин Мілан Ніч вважає, що це, напевне, «стало розчаруванням для всіх у Москві, хто хотів би побачити, як громадяни виступають проти своїх урядів». Але в Австрії проросійські настрої, схоже, набирають більшу вагу.
На тлі непопулярного і розділеного центристського уряду, члени якого фігурують в кількох корупційних скандалах, австрійські популісти з «Партії свободи» почали нарощувати підтримку виборців, про що говорять останні опитування. Вони невтомно звинувачують санкції і протистояння проти агресії Росії в появі економічних труднощів, з якими зіштовхнулися австрійці. В січні в Нижній Австрії пройдуть регіональні вибори. І німецькі радикали, які збудували тісні відносини з австрійськими однодумцями, будуть пильно за ними стежити.
«У нас є чітке послання до уряду, - оголосив організатор протесту в Лейпцігу. - В Німеччині незахищеність і страх на підйомі. Україна була принесена в жертву американським інтересам… і ми виступаємо проти цього».