FT: Путін зухвало порушив ядерне табу з часів Карибської кризи

Готовність Владіміра Путіна вдаватися до погроз ядерною погрозою, з певної точки зору, можна розцінити як хороший знак. Адже це означає, що Росія, швидше за все, програє у війні проти України. Але ці погрози також можуть бути потенційно катастрофічними.

Про це пише Financial Times, додаючи, що якщо метою Путіна було налякати Захід, тоді йому це не вдалося. НАТО продовжує постачати зброю Україні. Питання в тому, що він зробить, якщо зрозуміє, що російська поразка у війні неминуча. Путін продовжує натякати, що він точно знає відповідь. У всякому разі, джина вже випущено з пляшки.

Путін порушив табу на ядерні погрози, яке з’явилося після Карибської кризи. Вже сам цей факт свідчить, що світ тепер на незвіданій території.

«Більшість людей про це не знає, але світ вступив у найбільш небезпечний період з 1962 року, коли відбулася Карибська криза. Більшість з тих, кому до 50 років, виросли з думкою, що ядерний привид - це релікт минулого століття. За останні кілька тижнів перспектива обміну ядерними ударами стала найбільшою загрозою для миру в цьому столітті», - йдеться в статті.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Ядерний шантаж Росії: до чого готовий Путін і що потрібно знати Україні

Що ж стосується громадської поінформованості, дебати навколо риторики Путіна стали хорошим прикладом ситуації, коли «ті, хто знають, мовчать, а хто не знає - говорять». Леко відкинути Путіна як фаната покеру, який, блефуючи, намагається викрутитися з поганої ставки. Зрештою, він повинен «скинути» карти. Але цивільні й військові чиновники США не страждають від такої наївності. Багато з них брали участь у військових навчаннях, в яких йшлося про застосування обмеженої тактичної ядерної зброї, яке не переростає в обмін ударами за допомогою стратегічних арсеналів. Останнє було б кінцем світу.

Якщо існує 5% вірогідності, що Путін підірве на полі битви ядерну зброю, світ опиниться в найбільшій небезпеці, ніж будь-коли за життя більшості людей на планеті. За останні кілька днів заяви Москви підвищили шанси до одного з десяти. Путін сказав, що випробування балістичної міжконтинентальної ракети «Сармат» - це причина для Заходу «подумати». Такі слова були б доречними хіба що для Ернста Ставро Блофельда - супер-лиходія з фільмів про Джеймса Бонда за 20-те століття. В середу Путін сказав: «У нас є всі інструменти, щоб дати відповідь на екзистенційну загрозу для Росії, якими ніхто інший не може похвалитися. І ми використаємо їх, якщо нам доведеться».

Природною реакцією стало те, що президент Джо Байден і його європейські колеги дали чітко зрозуміти, що НАТО не буде воювати в Україні. Іншими словами, Захід не становить «екзистенціальної загрози» для Росії, яка була б виправданням для застосування ядерної зброї. Але це те, як Захід бачить ситуацію. Погрози Путіна і його чиновників прозвучали в контексті тверджень, що Росія нібито вже воює з НАТО. Росіянам кожного дня говорять, що вони воюють за виживання свого народу проти «нацистів», яких підтримує Захід.

Така риторика перевершує все, що звучало в часи Холодної війни. Концепція гарантованого взаємного знищення, яка з’явилася після 1962 року, передбачала, що кожна зі сторін повинна чітко знати, що робить і думає суперник. Але за останнє десятиліття більшість каналів обміну інформацією були розірвані. Путін закрив усі протоколи часів Холодної війни й навіть звинувачував у шпигунстві російських ядерних фізиків, які хотіли зустрітися з колегами зі США. Це означає, що вороги, в розпорядженні яких 90% ядерних боєголовок у світі, не знають один про одного більше, ніж у 1970-х чи 1980-х роках. В такій ситуації незнання - це не благословення.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Джонсон вважає, що Путін не вдасться до застосування тактичної ядерної зброї в Україні

Гостре питання полягає в тому, як Байден відповість, якщо Путін підірве тактичний ядерний боєприпас в Україні. У нього є кілька варіантів. Можна завдати неядерний удар по місцю, звідки російська ракета походить: по заводу чи, наприклад, пусковому майданчику. Інший спосіб відповісти - запровадити повне торговельне ембарго й супутні санкції проти тих, хто відмовиться його дотримуватися, зокрема Китаю. Перший варіант, тобто удар по російській території - це ризик спровокувати небезпечну ескалацію, яка може вийти з-під контролю. А другий був би не достатнім. Є й проміжні кроки між двома варіантами відповіді, такі як удари по російських кораблях чи потужна кібератака. У будь-якому випадку, лишається тільки здогадуватися, як відповість Путін. Ніхто не знає, які сценарії розробляють у Білому домі, не кажучи вже про Кремль. Однак, зараз немає нічого важливішого для нашої долі.