Про це повідомляє Financial Times, додаючи, що відмова Фінляндії від багаторічного нейтралітету пов'язана з російською агресією проти України і постійними військовими провокаціями в Балтії і в Східній Європі. Нещодавно Гельсінкі разом з іншими північноєвропейськими столицями зробили спільну заяву про виклики для безпеки в Європі. Норвегія, Фінляндія, Данія і Швеція домовилися тісніше співпрацювати у військовій сфері, обмінюватися даними розвідки та проводити спільні навчання.
Нині ж перспектива вступу в НАТО викликає в Гельсінкі дебати про те, чи спровокує цей крок Росію, з якою у Фінляндії аж 1300 кілометрів спільного кордону.
"Звісно, повинні бути глибокі дебати щодо членства в НАТО", - сказав майбутній прем'єр-міністр Фінляндії Юха Сіпіле.
Сам політик виступає проти такого кроку, але визнає: "Нам треба дуже обережно прийняти це рішення, тому що зараз ми просто не можемо закрити двері для членства".
Експерти ж кажуть, що тема вступу в НАТО стала актуальною через появу відчуття небезпеку у фінів після того, як Росія почала себе агресивно поводити в Європі.
"Поки не йдеться про страх перед появою танків. Просто кожного разу, коли СРСР і Росія починали поводитися непередбачувано, Фінляндію завжди це теж в це втягували", - пояснив говлоний дослідник фінського Інституту закордонних справ Чарлі Салоніус-Пастернак.
В цей же час, Україна сумнівається в доцільності вступу в Північноатлантичний Альянс. Міністр закордонних справ Павло Клімкін засумнівався в здатності НАТО протистояти гібридній війні. При цьому Він зазначив, що питання вступу України в НАТО "значною мірою залежить не тільки від України, а й від НАТО. На сьогодні в НАТО немає консенсусу з багатьох питань розвитку самого альянсу. НАТО – достатньо складно структурована організація, в якій є, наприклад, Канада і є Туреччина. Тобто багато залежатиме від розвитку самого НАТО найближчим часом".