Нііністьо дав інтерв'ю агентству в той час, коли північні країни нарікають на підвищену російську військову активність у регіоні. При цьому зазначається, що угода США і Фінляндії не буде містити зобов'язання надання військової допомоги, як це передбачає членство в НАТО. "Воно буде стосуватися сфер, в яких ми вже працюємо разом, як, наприклад, військова підготовка, обмін інформацією та дослідженнями", - сказав фінський міністр.
У Фінляндії кордон з Росією довжиною 1300 км, і ця країна знає, що будь-який крок до членства в НАТО викличе гнів Москви, підкреслюється у публікації. Президент Росії Володимир Путін раніше натякнув, що він направить війська ближче до кордону Фінляндії, якщо країна піде на таке приєднання.
Гельсінкі прагне прискорити переговори і підписати угоду до виборів президента США, які відбудуться 8 листопада, заявив Нійністе.
"Це одна з причин, чому ми хочемо укласти угоду саме цієї осені. Однак я впевнений, що ми продовжимо роботу з кожним із кандидатів, який переможе на виборах у листопаді", - сказав він.
Стурбованість через російську військову активність зросла особливо у Фінляндії, Швеції і трьох колишніх радянських прибалтійських республіках - Литві, Естонії та Латвії.
Поштовхом до цього стала анексія РФ українського Криму. При цьому, Росія заперечує, що представляє яку-небудь загрозу для країн Північної Європи і звинувачує Захід в експансіоністських амбіцій.
Швеція підписала аналогічну угоду про співпрацю зі Сполученими Штатами в червні, а її парламент у травні схвалив рішення проводити на території країни навчання НАТО.
Фінський уряд заявив нещодавно, що буде стежити за ситуацією в сфері безпеки в регіоні Балтійського моря і не виключає можливості вступити в НАТО. При цьому громадська думка щодо останнього дуже різниться. У зв'язку з цим раніше президент Фінляндії заявляв про бажання провести референдум про входження в НАТО.