Екс-міністр Казахстану до смерті забив дружину в елітному ресторані: реакція громадськості

У Казахстані затримали колишнього міністра економіки Куандика Бішимбаєва за звинуваченням у вбивстві дружини.

43-річний Бішимбаєв, який колись був наймолодшим міністром країни і мав багатство та привілеї, та його 31-річна дружина на момент трагедії були одружені менше року, пише Азаттик.

Вбивство сталося у VIP-кабіні шикарного ресторану Bau в одному з фуд-кортів Астани, співвласником якого є родина підозрюваного.

Салтанат Нукенова була третьою дружиною Бішимбаєва.

Його друга дружина, Назим, підтримувала Бішимбаєва під час арешту, суду та тюремного ув'язнення у справі про корупцію, яка обірвала політичну кар'єру одного з найперспективніших чиновників епохи незалежності Казахстану.

Шлюб із Назим розпався невдовзі після звільнення Бішимбаєва з в'язниці у 2019 році — колишнього міністра помилував президент, ексчиновник відсидів лише два роки зі свого 10-річного тюремного терміну.

Як і родина Бішимбаєва, батько якого був одним із найтитулованіших ректорів університетів країни та відомим другом колишнього президента Нурсултана Назарбаєва, родина Нукенової залучена у політику.

Дядько Нукенової, колишній акім Павлодара Кайрат Нукенов, дав інтерв'ю, в якому висловив сумніви в об'єктивності розслідування.

У розмові з павлодарським журналістом Болатом Аманбаєвим 12 листопада Нукенов заявив, що жінки, які омивали тіло його племінниці, «вийшли звідти ніякі в трансі».

«Вони робили дуже багато омивань, але таких побоїв та поранень не бачили раніше. Вони вперше бачили наявність стількох ран на тілі людини», - сказав Нукенов, звинувативши прихильників Бішимбаєва в тому, що вони платять блогерам за поширення хибних чуток про його племінницю.

Крім сильних ударів по голові, завданих Нукеновій під час нападу, особливо тривожною деталлю в повідомленнях ЗМІ, що з'явилися замість скупих заяв поліції про те, що сталося, є те, що Салтанат Нукенова, ймовірно, померла не одразу.

Можливо, її навіть протримали у ресторані протягом тривалого часу, перш ніж нарешті викликали швидку допомогу та затримали Бішимбаєва.

12 листопада поліція Астани заявила, що у зв'язку із вбивством порушено кримінальні справи за статтями «Недонесення про злочин» та «Залишення в небезпеці».

Того ж дня стало відомо, що за підозрою у приховуванні злочину заарештовано директора фуд-корту «Гастро-центр».

Сім'я Бішимбаєвих відмовилася коментувати цю справу.

Смерть Нукенової отримала широке висвітлення в пресі та соціальних мережах.

Наразі петиція з вимогою посилити покарання для сімейних ґвалтівників та абьюзерів набрала понад 100 тисяч підписів, що значно перевищує поріг, необхідний для того, щоб влада розглянула цю вимогу.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Зіркового американського боксера заарештували за домашнє насильство

15 листопада президент Касим-Жомарт Токаєв провів нараду з міністром внутрішніх справ Єржаном Саденовим, генеральним прокурором Беріком Асиловим та головою Верховного суду Асламбеком Мергалієвим, доручивши їм серед іншого приділити особливу увагу цій справі та нагадавши, що «закон єдиний для всіх».

Необхідно «рішуче боротися з будь-якими проявами насильства щодо жінок та дітей», додав Токаєв.

Але незважаючи на те, що за статистикою ООН щороку від насильства в Казахстані гине близько 400 жінок, силові органи звично знизують плечима при отриманні такого доручення.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Рада посилила відповідальність за домашнє насильство

У травні представник МВС заявив, що за перші місяці 2023 року лише 17% підозрюваних у побитті дружин покарали, причому в основному покарання було адміністративним.

Причина, за його словами, полягає в тому, що заявниці зазвичай відкликають свої скарги на кривдників.

Проте багато правозахисників стверджують, що система сама активно підштовхує їх до цього.

Це твердження було підкріплене відеозаписом, який набув поширення в інтернеті минулого тижня. На записі чути, як жінка плаче, а поліцейський, очевидно, стоячи біля її вхідних дверей, намагається переконати її забрати заяву про зґвалтування.

«Завтра вам буде важко це довести», - попереджає її поліцейський, кажучи при цьому, що вона лише дарма витрачає гроші на адвоката.

Жінка на відео, мешканка Алмати на ім'я Улжан, розповідаючи про те, як охоронець бару, що визвався провести її додому, зґвалтував її в під'їзді, звернулася до Токаєва з відчайдушним закликом допомогти їй домогтися справедливості.

Гульзада Сержан, правозахисниця та співзасновник руху «Фемініту», упевнена, що саме корупція часто штовхає поліцейських на подібні пропозиції заявникам.

«Насильник хоче відкупитися. Можливо, є й інші чинники, наприклад чоловіча солідарність, прагнення керівництва поліції звести до мінімуму кількість відкритих справ, які потребують розслідування. Така система», - каже Сержан.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

В Україні створили додаток для протидії домашньому насильству

Казахстан вже не вперше розвінчує міф про те, що проблема насильства щодо жінок зводиться до сімей, що живуть за межею бідності у напівпорожніх квартирах чи віддалених селах.

І вже не вперше жінки задаються питанням, чи зможе ця трагедія нарешті призвести до змін і створення системи, яка захищатиме, а не каратиме їх.

«Ми не хочемо, щоб резонанс від цієї справи вщух і щоб усі поводилися так, ніби все нормально, тому що це не так», – каже Олександра Аканаєва, головний редактор казахстанського сайту The Village.

«Зараз ми вимагаємо нульової толерантності. На мій погляд, наші закони огидні. Як можна говорити про протилежне, коли кожна третя жінка каже, що зазнавала насильства у тій чи іншій формі?» - Сказала Аканаєва в інтерв'ю Азаттику.

Проте активісти, як і раніше, скептично ставляться до того, що існує політична воля до зміни статус-кво.

Ще у 2020 році, у перший рік президентства Токаєва, правозахисні організації позитивно відгукувалися про законопроект, який мав посилити захист жертв домашнього насильства. Однак його було заблоковано після першого читання у парламенті.

З того часу законодавчі вдосконалення носять фрагментарний характер.

Лише два місяці тому депутат від партії влади «Аманат» наважився запропонувати карати жінок адміністративними штрафами за «провокування насильства». Така пропозиція, на думку міжнародної правозахисної організації Human Rights Watch, вказує на глибоко вкорінену культуру віктимблеймінгу (осуду жертв).

Поради психолога, як бути, коли ваш близький схильний до домашнього насильства чи агресія щодо вас з'явилася в нього після повернення з війни; про терапевтичний ефект биття посуду — в інтерв'ю Юлії Мельничук із психологом Наталією Валовською «Домашнього насильства побільшало, а ось нас — поменшало».