Джуліана Ассанжа заарештували в Лондоні за запитом США: головне

Засновника платформи Wikileaks, яка опублікувала сотні секретних документів уряду США, Джуліана Ассанжа 11 квітня заарештували в посольстві Еквадору в Лондоні.

Ассанж прожив в посольстві майже сім років - у 2012 році Еквадор надав йому статус біженця на тлі звинувачень у сексуальному насильстві в Швеції: Ассанж називав переслідування політичних і побоювався, що Швеція передасть його США - там його звинувачують у розголошенні секретних даних. Перед затриманням його позбавили та позбавлення статусу біженця, та громадянства, отриманого в 2017 році. Лондонська поліція повідомила, що засновника WikiLeaks заарештували за порушення режиму звільнення під заставу ще в 2012 році. Однак згодом Міністерство юстиції США підтвердило, що надало запит про його екстрадицію до США, де йому загрожує п'ять років в'язниці.

Президент Еквадору Ленін Моренно пояснив рішення про відкликання громадянства і притулку ворожими діями Ассанжа і порушенням міжнародних норм - в тому числі норми про невтручання у внутрішні справи інших держав (останнім прикладом він назвав січневу публікацію документів Ватикану). Президент підкреслив, що Еквадор "шість років і 10 місяців захищав права Ассанжа" і отримав від Великої Британії запевнення, що Ассанжа не видадуть в країну, де йому загрожуватимуть тортури або смертна кара.

Ассанжа доставили в Лондонський суд і визнали винним в порушення умов звільнення під заставу. Йому загрожує у Великій Британії до 12 місяців в'язниці.

Ассанжа заарештували за запитом США

Саме через побоювання екстрадиції туди засновник WikiLeaks і просив притулку в Еквадору. Хоча Ассанжа спочатку затримали за британським ордером 2012 року, пізніше поліція Лондона повідомила про повторний арешт - вже на вимогу США про екстрадицію. Мін'юст США 11 квітня розповів, що Ассанжа звинувачують у змові з інформатором WikiLeaks Челсі Меннінг, яка передала організації безліч секретних урядових документів. Зокрема, Ассанж нібито допоміг Меннінг отримати доступ до комп'ютерів, де зберігалися секретні документи. За цим звинуваченням Ассанжу загрожує до п'яти років позбавлення волі. Слухання з питання про екстрадицію відбудеться 2 травня.

Зв'язки з РФ

Влада США почала розслідувати діяльність WikiLeaks ще з початку 2010-х років через публікації секретних документів Пентагону і Держдепартаменту. Проте пізніше діяльність організації зацікавила США в рамках розслідування російського втручання в американські президентські вибори 2016 року - WikiLeaks опублікувала листування Демократичної партії, яке імовірно вкрали співробітники ГРУ Міноборони Росії.

Аналітики The New York Times вважають, що прямих зв'язків між Wikileaks і Москви немає, але "проблематика Wikileaks і Кремля часто виявлялася узгодженою".

Видання Foreign Policy в 2017 році виявило, що Wikileaks відмовилися публікувати дані про російський уряд, які прийшли від Міністерства внутрішніх справ Росії, аргументувавши це тим, що вони і так вже відомі. Мається на увазі майже 200 гігабайтів файлів, які згодом опублікувала група DDoSecrets під назвою "Темна сторона Кремля", які стосуються України, сепаратистських рухів на Донбасі, фальсифікацій щодо збивання рейсу МН17 і православної церкви в Росії.

У Росії вже відреагували на арешт Ассанжа. Спікер Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова заявила про те, що його арешт є "тиском на свободу слова".

Витоки WikiLeaks

Сайт WikiLeaks, заснований Ассанжем, привернув до себе увагу в 2010 році після публікації відеозапису удару американських вертольотів в Багдаді - в результаті удару в 2007 році загинули мирні жителі і кілька іракських журналістів. З 2010 по 2012 рік сайт регулярно публікував витоки урядових документів - досьє про військові операції в Іраку і Афганістані, дипломатичну пошту США, секретні документи про ув'язнених американської в'язниці в Гуантанамо. У 2016 році WikiLeaks став джерелом публікації документів Демократичної партії США, вкрадених хакерами в ході передвиборної кампанії, у зв'язку з чим ресурс звинувачували у співпраці з російськими хакерами, які зламали сервер.