Внесення глобальної дослідницької та аналітичної групи "Джеймстаунський фонд" у список небажаних на території Росії організацій жодним чином не вплине на роботу структури. Про це йдеться в заяві очільника відомства, оприлюдненій напередодні.
Президент фонду Ґлен Ховард зазначив, що організація не має офісів у РФ, чи співробітників, які працюють на території країні. Крім цього, внесення до списку небажаних не зупинить фонд при висвітленні подій на Північному Кавказі.
"Відтак, проблема визнання "небажаними" від початку була теоретичною і не вплине на нашу діяльність та подальші повідомлення щодо регіону, – каже Ховард. – Натомість внесення фонду до переліку "небажаних організацій" може мимоволі підвищити його помітність та аудиторію".
Президент фонду також зазначив, що в організації пишаються своїм дослідженням черкеського етносу, яке, з поміж усіх інших, виокремили й у РФ.
Напередодні, 8 квітня, рішенням Генпрокуратури Росії було внести "Джеймстаунський фонд" до списку небажаних організацій. Основна причина – діяльність організації "загрожує основам конституційного ладу і безпеки" Росії, а аналітики фонду займаються "розпалюванням етносепаратизму" в національних республіках та пропагандою "відділення деяких територій" від Росії.
Нагадаємо, що у травні 2015 року Держдума РФ у третьому читанні прийняла закон про "небажані організації" в Росії.
Згідно з документом, "небажаною" може бути визнана іноземна або міжнародна неурядова організація, яка "становить загрозу основам конституційного ладу Росії, її обороноздатності і безпеці".
Рішення про внесення організації до списку "небажаних" буде приймати Генпрокуратура Росії за погодженням з міністерством закордонних справ. Російські відділення організацій, які потраплять до такого реєстру, будуть закриті. За порушення закону передбачений штраф від 5 тисяч до 100 тисяч рублів, за повторне порушення – позбавлення волі до шести років.
У грудні 2016 року влада Росії внесла Світовий конгрес українців у так званий "патріотичний стоп-лист" на тимчасовій основі
Президент Конгресу зазначив абсолютно непрозорий спосіб внесення СКУ в "стоп-лист" - до представників організації ніхто не звертався, ніхто не повідомив про те, що питання розглядається, ніхто не надав можливості висловити свою позицію. Про те, що організація включена в список, СКУ дізналися з повідомлень ЗМІ.