Друзям Путіна в Європі не потрібні його гроші – Bloomberg View

Чеський міністр закордонних справ Любомир Заоралек звинуватив Росію у фінансуванні популістів і євроскептиків для того, щоб "поділити і завоювати" ЄС.

Щоправда, він не навів жодних доказів такої діяльності Кремля. Можливо доведеться зачекати, поки нинішній режим в Росії припинить своє існування. А тим часом варто зрозуміти дві речі про підйом "правих" радикалів у Європі: вони діють на користь Москви і все одно здобували б популярність без підтримки російської влади.

Про це на сторінках Bloomberg View пише оглядач Леонід Бершидський, який додає, що обвинувачення Росії у фінансуванні європейських націоналістів звучать не вперше. Раніше Кремль підозрювали такою і спонсорстві німецької партії "Альтернатива для Німеччини" чи угорської партії "Йоббік". Однак до цього часу точно виявити російські гроші у кишенях європейських політиків вдалося лише у Франції, де з'ясувалося, що "Національний фронт" Марін Ле Пен брав кредит у російського банку, пов'язаного з Кремлем.

В більшості інших випадків точні дані про якісь перерахунки відсутні, і це, на думку автора не дивно. Навіть в часи Холодної війни було дуже тяжко довести, що СРСР фінансує комуністичні партії і рухи на Заході. І Володимир Путін як колишній офіцер КДБ повинен бути знайомим з механізмами таємної підтримки. Хоча у сучасному світі це зробити значно складніше, ніж ще чверть століття тому.

В той час, як старі прихильники радянського комунізму на Заході зникли, тепер Кремлю симпатизують "праві" популісти. Угорський експерт Петер Креко, проаналізувавши заяви і голосування в Європарламенті, встановив, що з 14 політичних груп в законодавчому органі ЄС щонайменше 8 – прихильники Росії. І це зовсім не означає, що всі вони отримують гроші від Кремля. Достатньо ідеологічної симпатії.

"Антизахідна, антикапіталістична, державницька і націоналістична ідеологія, російська авторитарна система, традиціоналізм і правління сильного лідера – все це співпадає з риторикою "правих" радикальних партії в Європі", - пояснив Креко.

На відміну від СРСР, сучасна Росія не має ідеології. Антизахідна риторика Путіна з'явилася як відповідь на проблеми у внутрішній політиці. А потреба у зовнішньому ворогу передбачає пошук зовнішніх союзників для підриву "ворожого" істеблішменту всередині Європи. І "праві" популісти ідеально підійшли на цю роль.

Поки "медовий місяць" між Путіним і європейськими націоналістами триває, за великим рахунком, російській стороні не потрібно фінансували "друзів" на Заході, особливо якщо взяти до уваги, що Кремль не вимагає нічого від таких союзників. СРСР теж не чекав, що комуністи на Заході влаштують революції.

"Попри те, що проросійські партії не здобули владу, Путін сподівається, що зростання їхньої популярності посилить тиск на уряди в ЄС, особливо в часи, коли відносини з Росією напружені. Простіше кажучи, "праві" партії можуть стати "Троянським конем" для Кремля, який хоче розколоти ЄС і НАТО", - пояснив грецький політолог Антоніс Клапсіс.

Бершидський підкреслює, що проросійські популісти стають сильнішими лише тоді, коли їхні ідеї стають популярнішими серед більшої кількості європейців. А підтримку населення неможливо купити за гроші. Ле Пен стала популярною не завдяки фінансуванню Кремля, а тому, що основні партії не виконали свою роботу. "Альтернатива для Німеччини" здобула прихильність 15% німців через невдоволення політикою канцлера Ангели Меркель у питанні іммігрантів, а не завдяки російським грошам. Бершидський радить європейським поміркованим партіям наполегливіше попрацювати і перемогти популістів на виборах. Це зменшить вплив Кремля на ЄС.

Тим часом, видання Wall Street Journal писало, що скасовувати санкції проти Росії ще не час. Економічні санкції змусили Москву сісти за стіл переговорів у Мінську і заморозити бої в Донбасі. І скасування санкцій просто зараз без досягнення прогресу лише заохотить до відновлення інтенсивного насилля.

Сьгодні видання Financial Times писало, що Євросоюз продовжить санкції проти Росії ще на півроку. Дипломати побоювалися, що продовження може викликати серйозні політичні битви між такими державами, як Угорщина, Греція та Італія, які виступають за перегляд санкцій, і більш войовничо настроєних щодо держави, в тому числі Польщею і країнами Балтії, які хочуть, щоб санкції пролонгували.