Парламент Узбекистану проголосував за зміни конституції країни, щоб дозволити президенту обиратися знову. Фактично це рішення обнуляє термін президентства Шавката Мірзійоєва, який зараз відбуває свою другу каденцію. Про це повідомляє Reuters.
Зазначається, що ці поправки до конституції обіцяють громадянам країни більший соціальний захист в обмін на обнулення терміну повноважень президента Шавката Мірзійоєва, тобто він може балотуватися і на третій, і на четвертий термін.
Також змінами подовжено тривалість каденції президента з 5 до 7 років. Отже, Шавкат Мірзійоєв, який вперше був обраний президентом у 2016-му році і вдруге – у 2021 році, може знову двічі обиратися. Теоретично він може бути при владі до 2040 року.
65-річний Шавкат Мірзійоєв, зазначає Reuters, отримав визнання в країні та за кордоном як ліберальний реформатор, який відмовився від ізоляціоністської політики попереднього керівництва та підходу поліцейської держави.
І хоча західні партнери Ташкента навряд чи схвалять спробу розширити президентські повноваження, Узбекистан мало чим ризикує, враховуючи, що Захід шукає підтримки від усіх пострадянських країн у своїх зусиллях з ізоляції Росії, зазначає агентство.
Водночас пакет поправок проголошує Узбекистан «соціальною державою» з підвищеними соціальними зобов'язаннями і дозволяє несільськогосподарське землеволодіння. Він також скасовує смертну кару і встановлює більший особистий правовий захист, наприклад, права людини у разі затримання поліції, і концепцію «Хабеас корпус» – захист від незаконного і безстрокового ув'язнення.
Нагадаємо, у жовтні минулого року Комуністична партія Китаю в останній день свого ХХ зʼїзду проголосувала за надання Сі Цзіньпіну безпрецедентного права втретє бути обраним генеральним секретарем ЦК КПК, а отже продовжувати бути лідером Китаю, що згодом і сталося. Відтак Сі Цзіньпін став найвпливовішим політиком за майже 50 років, тобто з моменту смерті китайського диктатора Мао Цзедуна.
Додамо, свого часу подібні зміни, тільки без розширення прав населення, внесли і до конституції Російської Федерації, інакше Владімір Путін не міг би зараз бути президентом.