В 3 цей розкол особливо великий. Про це сьогодні пише аналітично-розвідувальна компанія Stratfor, зауважуючи, що зараз 27% росіян - це люди, які народилися після розпаду СРСР. Через ще 10 років таких громадян в Росії буде 40%. Підростаюче покоління ніколи не було "радянізоване". Більшість його представників надто молоді, щоб пам'ятати буремні часи 90-х років, десятиліття війни, фінансову кризу і політичних хаос.
Навідміну від старшого покоління молоді росіяни не пам'ятають обіцянки Володимира Путіна "врятувати Росію", так само як і його дій зі стабілізації країни після пост-радянського обвалу. Насправді вони й не знають життя без нинішнього президента. Для Путіна ситуація становить небачений до цього часу виклик.
Прийшовши до влади, він запустив низку інціатив з метою заохотити молодь. Були сформовані великі молодіжні групи, такі як "Наши", які пропагували націоналізм і подавати прихильність до президента, як громадянський обов'язок. Ідеологіяна основа цих організацій забезпечила популярність влади на майже два десятиліття. Але після десяти років свого існування ці організації почали згасати. Молодші покоління не оцінюють себе так, як їхні попередники. Після років стабільності і благополуччя в Росії, впродовж яких відбулося їхнє формування, вони не мають досвіду життя в скруті. Сьгодні значна частина молодого нселення Росії живе за власними правилами, і це лякає Кремль.
Stratfor нагадує про масові протести кілька тижнів тому, ядро яких сформували саме молоді росіяни. Крім того, поява соціальних мереж теж становить проблему для Кремля. З одного боку, останні масові акції показали, що вони можуть зіграти роль потужного інструменту для самоорганізації. З іношого боку, соцмережі випереджають за популярністю серед молоді державні ЗМІ, зокрема телеканали. Дослідження "Левада Центру" показали, що менше половини росіян віком від 18 до 25 років довіряють державному телебаченню. В цей час, понад 73% громадян, яким за 55, займають протилежну позицію. Stratfor нагадує, що Кремль намагався натиснути на соцмережі, зокрема, зобов'язавши компанії розмістити свої сервери на території Росії. Але Twitter і Facebook, приміром, відмовилися це робити.
Лишається не відомим, наскільки Кремль збирається впливати на покоління, яке обмінюється інформацією поза його контролем. Адміністарція Путіна спочатку об'єднала навколо себе російський народ, пообіцявши покласти край хаосу 90-х, а потім - посилити міжнародний вплив Росії. Молоді покоління звикли, що їхня країна стабільна і сильна. Вони не знають іншої її версії. Але зараз, в часи економічної стагнації, ефект від яких посилюють скандали про корумпованість уряду, з'являються перші паростки невдоволення, зростанню яких сприяє інтернет.
Окрім того, що з цим невдоволенням доведеться щось робити, найбільшим викликом для Кремля стане пошук способу налагодити зв'язок з пострадянським населеднням, яке буде зростати з кожним роком.
Тим часом, політолог з Університету Колорадо Сара Вілсон Сокей пислаа на сторінках Washington Post, що у Кремля поки немає причин боятися протестів. Наразі протести в Росії здаються чимось на зразок демонстрацій під час виборів президента і Думи в 2011-2012 роках. Попри масштаб і міжнародне висвітлення, вони так і не змогли дати початок реальним довгостроковим змінам.
У неділю, 26 березня, в Москві, Санкт-Петербурзі та інших російських містах почалися акції протесту проти корупції. Приводом для виступу стало розслідування "Фонду боротьби з корупцією Олексія Навального про розкішне життя прем'єр-міністра РФ Дмитра Медведєва.
Детальніше про протести в Москві та інших російських містах читайте в матеріалі: "Антикорупційні протести в Росії: головне".