Директор «Левада-центру» розповів, як росіяни ставляться до визнання «Л-ДНР» і загрози війни

23 лютого, 2022, 12:04 Роздрукувати
Відправити
Відправити

У масовій свідомості окупація території сусідньої країни закріплюється як «підтримка своїх» та «допомога у збереженні миру».

Директор «Левада-центру» розповів, як росіяни ставляться до визнання «Л-ДНР» і загрози війни
© "Народный Cовет ДНР"/facebook

Президент Росії Владімір Путін 21 лютого визнав «суверенітет» створених і контрольованих Кремлем воєнізованих угруповань «Л-ДНР». Російський лідер упевнений, що громадяни РФ підтримають це рішення.

Кремль подає свої дії як «допомогу постраждалій стороні», і така позиція знаходить відгук у масовій свідомості, вважає директор «Левада-центру» Дєніс Волков.

««Ввести танки в Київ» - очевидно маргінальна позиція. Через це підтримку не отримати. Тому все подається як збереження миру, підтримка своїх, російськомовних. (…) Зараз, коли рішення ухвалене, причому обставлене, як і 2014 року, як загроза російськомовному братньому населенню, навіть не братньому, а «тому ж самому народу», то більшість – так, швидше підтримає», - пояснює він в інтерв'ю Meduza.

За словами Волкова, за сім років війни у росіян не сформувалося спільне бачення долі окупованих територій. Приблизно чверть росіян вважали, що вони мають отримати «незалежність», і стільки ж – що увійти до складу Росії/повернутись Україні.

«Але коли ми запитували: а якщо ці «республіки» попросять про включення до складу Росії, чи потрібно їх приєднувати, близько 70% говорили, що так – треба», - уточнює він.

Рішення Путіна визнати «Л-ДНР» призвело до запровадження нових санкцій проти РФ, багато країн продовжать посилювати чинні обмеження. На думку Волкова, варто чекати на загострення «антиамериканізму».

«Страх санкцій, перший шок, був на самому початку, коли вони лише запроваджувалися. Далі з часом до них звикли. Після 2014 року негативне ставлення переважало. Максимальний антиамериканізм був. Його пік припав на 2014-2015 роки, потім він почав спадати. На кінець 2021 року було вже 50 на 50 негативних і позитивних ставлень. Зараз, на мою думку, буде нове загострення. Вводитимуть санкції, і Путін нам пояснив, хто винен», - пояснює Волков.

За словами соціолога, багато респондентів мають думку, «що б Росія не робила, санкції все одно введуть, тому що Захід, як відомо, хоче послабити і принизити Росію».

«Це стійке переконання, що базується на недовірі до зовнішньої політики Америки - ми ще з кінця 1990-х почали його фіксувати, коли НАТО почало розширюватися», - додає Волков.

До загострення російсько-української війни росіяни «внутрішньо підготовлені», вважає він. Наприкінці 2021 року було порівну тих, хто вважав, що це можливо – і тих, хто вважав, що ні.

Емоції щодо цього: страх, небажання, але неготовність відступати. Відповідальність перекладається на «ту строну», від пересічних людей, і навіть уряду, на думку росіян «нічого не залежить».

«(Російське суспільство) готове внутрішньо, бо вже скільки про це йдеться. Але це не означає, що ставлення не змінюватиметься, не буде втоми. Неможливо спрогнозувати, як розвиватиметься ситуація, як люди на це реагуватимуть. Спочатку, мабуть, буде мобілізація довкола вождя. А потім що?", – розмірковує соціолог.

Якщо активна фаза бойових дій буде короткою і без серйозних втрат для обох сторін, для російської влади ця авантюра може відбутися за «грузинським сценарієм». Але тривала війна може серйозно вдарити по рейтингах.

Серед можливих тригерів, після яких росіяни різко висловляться проти війни, Волков називає велику кількість жертв та тривалість конфлікту, його затяжний характер.

Що ж до окупованого Росією Криму, то ставлення у росіян з 2014 року майже не змінювалося.

«Якщо ми говоримо про те, чи Крим має бути з Росією чи ні – тут нічого не змінилося. Дещо побільшало – від чверті до третини тих, хто казав, що, напевно, все ж більше поганого це принесло. Але більшість все одно вважає, що це принесло більше доброго, що треба було це робити, що так – Крим російський, і питання закрите», - зазначає Волков.

Лише кримський ефект, пов'язаний із рейтингами, зник; до 2018 року вичерпав себе. Тоді рейтинги виросли, був оптимізм, що далі буде краще, що влада молодець, думає лише про Росію.

Зв'язок між діями Кремля та політичними й економічними наслідками для РФ змогли відстежити далеко не всі, а голос тих, хто хотів і міг, був маргіналізований, мовляв, «зрадники», «іноземні агенти».

Читайте також: Агресія Путіна не зупиниться на Україні — The Guardian

Нагадаємо, ввечері 21 лютого президент РФ Владімір Путін підписав указ про визнання незалежності «ДНР» та «ЛНР»та договори з кожною з них щодо співпраці у плані оборони, після чого на територію окупованої частини України вже відкрито увійшла російська військова техніка. Терористи вимагають «повернути» їм усю територію Донецької та Луганської областей, тож зараз є ризик значного загострення війни на Донбасі.

Related video

Докладніше про те, що означає рішення Путіна, читайте у статті Тетяни Силиної «Визнання ЛНР/ДНР»: перемога чи програш Путіна і що це означає для України?».

Підготував/ла : Ольга Чекіс
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК