Було офіційно заявлено три питання на порядку денному в дипломатичній поїздці Керрі: домовитися про співпрацю з Росію у завершенні війни в Сирії, домовитися про мир в Україні і налагодити дипломатичний зв'язок між Вашингтоном і Москвою. Але жодна з цих цілей не має сенсу.
Про це на сторінках сайту CNN пише директор російських досліджень Американського інституту підприємництва Леон Арон.
Якщо взяти Сирію, то для Путіна немає ніякого стимулу працювати над пом'якшенням конфлікту, а навіть навпаки. Продовження війни в Сирії, яка дестабілізує Ірак, допомагає Ірану і послаблює арабські режими, які співпрацюють з США, становить очевидний інтерес для Росії.
Стосовно України, то об'єднання росіян навколо Путіна на хвилі патріотизму стало найбільш важливим фактором легітимізації його влади на фоні падіння ВВП, інфляції, обвалу рубля і зупинки виплати субсидій російським компаніям, яким доводиться звільняти працівників. Крім того скорочення відбуваються і в державному сектору, зокрема серед лікарів і вчителів. Захист російськомовних в Україні від "фашистської хунти" в Києві і протидія проти України як "іноземного легіонера" НАТО націлені головним чином на внутрішню політичну аудиторію. З огляну на це, стає не зрозуміло, чому Путін взагалі повинен слухати про закінчення війни в Україні.
А тримати відкритим дипломатичний зв'язок – це обов'язок послів або помічників Держсекретаря. На думку оглядача, очевидно, що приїзд представника США найвищого рівня в літню резиденцію президента Росії в Сочі лише підігрує іміджу страшного і незамінного Путіна і його країни. Керрі, схоже, не помічає чи ігнорує суспільні наслідки від такої дипломатії.
Попри все це, питанням лишається, чи була "таємна карта" в рукаві Держсекретаря США, яка б змусила агресивного диктатора в Кремлі переглянути свої геополітичні розрахунки?
Автор зауважує, що якщо врахувати промову Керрі на прес-конференції після зустрічі з Путіним і Лавровим, ніяких потаємних інструментів у нього не було. Промова дипломата складалася з реверансів, тавтологій і кліше, які лише підкреслювали дипломатичну перемогу Путіна.
Найбільш вживаними у промові Керрі були слова подяки міністру закордонних справ Росії Сергію Лаврову і ще більше слів подяки президенту Путіну, бачити якого, за словами американського дипломата, було "привілеєм".
Зважаючи на те, що жодного прогресу не було досягнуто, постає питання, чому Держсекретар США був такий "вдячний". Всі, хто розуміє, хто такий російський диктатор, перекладають ці слова у приниження і осуд позиції США, НАТО і Євросоюзу. Керрі також запевнив, що і президент Барак Обама "теж вдячний".
Керрі також згадав про переговори в Женеві щодо утилізації сирійської хімічної зброї як прикладу "успішної співпраці Росії і США". Хоча він і словом не обмовився про те, як Росія захищає режим Башара Асада, який відмовився від хімічного арсеналу, але продовжує бомбити "жінок і дітей бомбами з цвяхами, хлорином і іншими смертельними хімікатами.
Але апофеозом стали слова Керрі про війну Росії проти України. З радістю заявивши про те, що він, Лавров і Путін досягли спільної точки зору у "пошуках миру" в Україні, Керрі почав розказувати про "виклики", такі як порушення перемир'я, "хто б їх не вчиняв". Він також згадав про "перекидання озброєння", яке триває в Донбасі. Але американський дипломат не згадав, хто це робить.
Попри очевидну реальність, яка говорить, що Путін може покласти край насиллю в Україні всього лише за допомогою 30-хвилинної телефонної розмови з Донецьком і Луганськом, Керрі продовжив риторику прихильність до переговорів у Мінську, на яких до агресора ставляться як до миротворця. А оголосивши про свою майбутню зустріч з президентом України Петром Порошенком, Керрі твердо заявив, що буде вимагати "щоб усі виконували" мінські угоди. Таким чином Держсекретар США застосовує до жертви і агресора одні і ті ж непорушні стандарти.
Також американський дипломат нічого не сказав про те, що Росія намагається перекроїти кордони в Європі і порушує світовий порядок, який встановився після Другої світової війни.
"Гірше ніж безглузда дипломатія, гірше ніж даремне використання престижу його посади, поїздка Керрі була пронизана моральною тупістю, яка завжди спіткає тих, хто намагається нашкодити ключовій рисі ліберальної демократії Заходу: її здатності встати і захистити свої цінності перед лицем агресії і тиранії", - йдеться в статті.
Польське видання Rzeczpospolita писало, що США відмовилися від ізоляції Росії і візит Керрі в Сочі підтверджує це. Вашингтон не може дати раду проблемам на Близькому Сході. Тому відмовляється від політики ізоляції Кремля, про яку американська сторона заявляла з початку війни в Україні.
Раніше видання Wall Street Journal теж підбивало підсумки візиту Керрі в Сочі: Путін може захопити все, що хоче.
"Що стосується Путіна, урок в тому, що він може захопити те, що він хоче, перечекати штучне обурення і санкції, а потім зміцнити свої завоювання в обмін на обіцянки миру", - писав американський оглядач.
Представник держдепу Джефф Ратко заявляв, що візит держсекретаря США Джона Керрі, який відбувся на цьому тижні, в Росію не означає, що у відносинах між двома країнами відбулося перезавантаження.
12 травня відбулася зустріч держсекретаря США Джона Керрі і президента Росії Володимира Путіна. Після зустрічі в Кремлі заявили, що побачили "перші ознаки розуміння" між РФ і США після візиту Керрі.