Диктатор КНДР хоче лише вижити - The Economist

Треба визнати, що коментатори у світі недооцінили лідера Північної Кореї. Ще півроку тому ніхто і уявити не міг, що Кім Чен Ин здатен вести складні дипломатичні танці, в яких беруть участь не лише Південна Корея, а й США і Китай. Він виявився достойним молодим диктатором, пише The Economist, нагадуючи, що Кім Чен Ин сьогодні проводить зустріч з президентом Південної Кореї Мун Чже Іном на південному боці демілітаризованої зони між двома країнами. Під час неї вони обговорять укладання формальної мирної угоди, чого уникали лідери півночі і півдня з часів Корейської війни, яка закінчилася перемир'ям в 1953 році, зафіксувавши гіркий поділ півострова. Цей перший діалог також може прокласти шлях для зустрічі Кім Чен Ина з президентом США Дональдом Трампом в травні чи на початку червня, точне місце і дата проведення якої ще не оголошено.

Дехто все ще з недовірою дивиться на перспективу першої зустрічі лідерів Америки і Північної Кореї. Наприкінці минулого року країни були на межі вибуху військового конфлікту. Але лідер Китаю Си Цзиньпін досить серйозно поставився до можливого порозуміння між Трампом і Кімом і постелив червону доріжку перед північкорейським диктатором, коли в березні його пронепотяг несподівано поїхав у Пекін. До цього моменту ядерна активність Пхеньяна настільки дратувала китайську сторону, що їхні двосторонні відносини стали найгіршими за всі часи.

Сюрпризи продовжуються. Майк Помпео, будучи ще директором ЦРУ, таємно телефонував Кіму на Великдень, що вказує на те, що Пхеньян і Вашингтон тепер спілкуються на найвищому рівні після того, як між ними зовсім не було ніякого діалогу. Більш несподіваним було те, що 20 квітня Пхеньян оголосив про те, що з ядерним випробуванням і запускам ракет дальнього радіусу дії покінчено. Хоча випробувань насправді вже давненько не було. Але заява північнокорейської сторони добилася уваги аудиторії, яку хотіла вразити. Трамп на Twitter написав, що це був "великий прогрес". Суть угоди, на яку сподівається американський президент, починає вимальовуватися. Мирна угода, яку повинні затвердити США і Китай як підписанти перемир'я, може надати гарантії безпеки, які потрібні Пхеньяну. У свою чергу, режим Кіма зробить кроки на зустріч денуклеризації. Америка зі свого боку ослабить міжнародні санкції проти КНДР.

Пасткою для Трампа може стати те, що Кім Чен Ин насправді не збирається віддавати ядерний арсенал. У лютому напруга на Корейському півострові була на найвищому рівні. Пхеньян провів свій третій запуск міжконтинентальних балістичних ракет, а Вашингтон пргрозив "розбити йому ніс". Оглядачі нарікали, що, можливо, Трамп дійсно був досить легковажним, щоб ризикнути початком другої Корейської війни.

Але невдовзі після того Кім Чен Ин оголосив, що національна мета з побудови ядерних сил була досягнута. І запуски ракет раптом припинилися. Трамп заявив, що нібито його санкції і погрози змусили північнокорейського диктатора сісти за стіл переговорів. Але насправді саме Кім Чен Ин задав дипломатичний тон і буквально "замовив музику", запросивши К-поп-гурт з Південної Кореї виступити в Пхеньяні.

Зважаючи на все це, оцінка манери правління Кім Чен Ина виявилася неправильною. Він прийшов до влади після смерті батька у віці 29, 28 чи 27 років залежно від того, кому вірити: КНДР, Південній Кореї і чи Америці. Освічений у Швейцарії шибеник не здавався хорошим претендентом для очолення диктатури. The Economist називало його недосвідченим. Ключові члени внутрішнього кола його батька збиралися зберегти владу в своїх руках. Кім насолоджувався розкішним життям, живучи у палаці і маючи за прислугу цілий народ. Але спати спокійно йому не довелося. Якби він хоч колись втратив владу, його б без сумніву чекала б та ж доля, що і Муаммара Каддафі. Він зробить все, щоб цього уникнути. І його дід Кім Ір Сен, і його батько Кім Чен Ір зайняли своє місце в юності і зрештою померли від природних причин.

Обриси правління Кім Чен Ина стали чіткими: чистки і репресії серед найвищих чиновників, економічна лібералізація на найнижчому рівні, а також побудова ядерного арсеналу. Спочатку він знищив загрози, стративши навіть свого дядька Ян Сон Тека в 2013 році і рідного брата Кім Чен Нама. Постійні чистки серед командування армією мали на меті запобігти початку чвар між ворогуючими фракціями. За словами експерта Університету Кукміна в Сеулі Андрія Ланкова, Кім Чен Ин - вправний диктатор. Він розуміний, завбачливий і жорстокий, хоч і "не садист до глибини душі". На думку експерта, його стратегія полягає в тому, щоб наповнити серця страхом, а шлунки - їжею. Від самого початку Кім заохочував дрібний капіталізм, до чого не був схильний його батько. За приватну торгівлю сьогодні в КНДР майже не карают. Державні підприємства здобули певну автономію або ж були приватизовані.

Не варто недооцінювати важливість ядерного арсеналу для внутрішньої політики Кім Чен Ина. Це основа його внутрішньої пропаганди і престижу армії. Попри те, що він, вірогідно, боїться власних генералів більше, ніж американських, не має причин чекати, що Кім Чен Ин обміняє ядерну зброю на щось. Але санкції починають кусатися. Кім, здається, має намір змінити акнцент з розробики ядерного арсеналу на розвиток економіку. Тож не відомо, як закінчаться дипоматичні танці. Але у всякому разі Пхеньяну доведеться дуже ретельно все зважити. Адже для Кім Чен Ина дуже багато стоїть на кону.

Під час зустрічі лідерів Північної і Південної Корей південнокорейський лідер запропонував відновити залізничне сполучення з КНДР. Кім Чен Ин також пообіцяв свсоєму сусідові не будити його ракетними запусками. Незабаром також ма відбутися зустріч лідера КНДР Кім Чен Ина та президента США Донльда Трампа, однак про точні місце і час переговорів наразі не повідомляєтся.

За словами очільника Білого дому, зустріч із північнокорейським диктатором може відбутися в червні, однак наразі невідомо де саме. Очільник Білого дому розглядає п'ять ймовірних місць для проведення зустрічі з головою КНДР Кім Чен Ином. Водночас, Bloomberg вдалося з'ясувати, що розглядаються дев'ять локацій, де можуть відбутися переговори між лідерами США і Північної Кореї. Окрім Європи, зустріч може відбутися також в деяких містах Азії, зокрема, Монголії.