Підтримати
Демократи у паніці. Так можна підсумувати перші президентські телевізійні дебати 2024 року. Причина полягає в тому, що, за оцінкою CNN, виступ президента Джо Байдена був найслабкішим за всю історію їхнього проведення з 1960 року. Вигляд президента, його слабкий голос, іноді нездатність правильно і зрозуміло сформулювати думки, артикулювати позицію з питань, що є «фірмовими» для Демократичної партії, — все це загалом створювало картину його дискусії з Дональдом Трампом, за якою було майже фізично ніяково і навіть боляче спостерігати.
Серед реакцій демократів — політиків, донорів, пересічних симпатиків — на дебати стосовно участі Байдена найчастіше можна почути слова «розчарування» і навіть «катастрофа». Ще до закінчення дебатів серед частини демократичного істеблішменту стала активно циркулювати ідея щодо можливості висунути на наступному партійному з’їзді нового кандидата на пост президента на заміну Байдена. В цьому контексті вчора згадувалися кандидатури губернаторів Каліфорнії та Мічигану, деяких сенаторів і членів уряду. Навіть обговорювалися способи переконати у цьому самого чинного президента — візит до Білого дому лідерів партії або, в разі негативної реакції з його боку, їхнього виходу у публічну сферу.
Разом з тим усі ці варіанти залишаються на рівні розмов, і деякі провідні демократи запевнили президента Байдена у своїй підтримці. Окрім цього, для реалізації операції «заміна» існують серйозні політичні, організаційні та процедурні труднощі. Сам президент у розмові по закінченню дебатів зауважив, що він загалом виконав своє завдання на цей вечір. Як на мене, це виглядає, швидше, як характерна для більшості політиків відмова дивитися правді в очі.
Головною метою участі Байдена у дебатах було розвіяти сумніви більшості виборців, включно з прихильниками Демократичної партії, щодо його фізичної та когнітивної спроможності працювати на «найбільш відповідальній посаді у світі» ще один термін. Утім, вийшло з точністю до навпаки: на телевізійних екранах глядачі побачили літнього політика і людину, на поведінці якої, включно із здатністю вести аргументовану дискусію і вчасно реагувати на слабкості опонента, негативно позначився її більш ніж поважний вік. Це був не той Джо, який вправно протистояв агресивній поведінці Трампа під час дебатів 2020 року, чия фраза «заткнись, чувак» увійшла до американського політичного фольклору. За висловом авторитетної демократки, колишньої сенаторки Клер МакКаскілл, перед Байденом стояло одне завдання — «запевнити Америку знову, що він здатний виконувати свою роботу, незважаючи на вік, і він не зміг сьогодні цього досягнути».
Дональд Трамп на чотири роки молодший за Джо Байдена, але вчора складалося враження, що їхня різниця у віці є більшою. Колишній президент був у гарній фізичній формі, виглядав упевненим, постійно наголошував на темах, де він вважає себе найбільш компетентним. У цілому, на думку низки експертів, він намагався репрезентувати себе як сильну особистість, здатну знову навести лад у країні. Подібно до чинного президента він побудував свою виборчу аргументацію на антитезі, поєднуючи жорстку критику Байдена із заявами на кшталт «за мене було б і буде набагато краще», надто в галузі економіки, контролю імміграції, особистої безпеки і зовнішньої політики. Разом із тим треба зазначити, що під час дебатів він традиційно робив заяви, які не відповідають дійсності.
Особливу атмосферу навколо вчорашніх дебатів створював надзвичайно щільний характер передвиборної боротьби. Узагальнення даних соціологічних опитувань за кілька діб до дебатів, здійснене газетою «Вашингтон Пост», засвідчило вкрай незначну перевагу на національному рівні Трампа, незважаючи на деяке покращення позицій чинного президента: його відрив від Байдена становить менш як 1%.
Найбільшу тривогу у демократів викликає, мабуть, стабільна перевага експрезидента в п’яти із семи так званих мінливих штатів (swing states), які визначать долю президентського крісла 2024 року. Дуже небезпечною для Байдена є те, що більшість опитаних виборців у шести з цих ключових штатів більше довіряє Трампу у захисті демократії від загроз, які існують для неї. Це явно суперечить спробам виборчої команди Байдена презентувати Трампа як екзистенційну загрозу американській демократії. Вчорашні дебати були невдалими для Байдена і в цьому сенсі, оскільки, на мою думку, йому не вдалося реалізувати важливу частину свого плану на дебати, яка полягала в тому, аби переконати американців, що повернення його попередника до влади становитиме серйозну загрозу для демократичних інституцій та індивідуальних свобод жителів США і спричинить політичний й економічний хаос.
Такою виглядає нинішня ситуація. Безумовно, проміжний вердикт дадуть результати опитування громадської думки, але наразі перспективи для Байдена і його команди виглядають не надто обнадійливими. Другі та завершальні дебати призначено на 10 вересня. Після офіційного висунення кандидатур на президентську посаду від Республіканської та Демократичної партій.
Експрес-аналіз учорашніх дебатів був би неповним, якби ми не згадали про українське питання, яке очікувано було порушено під час дискусії. Як і раніше, Трамп не засудив путінської агресії та поклав відповідальність за російсько-українську війну на Байдена і його слабкість. На його переконання, Україна «не перемагає в цій війні» і несе величезні втрати. Він знову підтвердив свій намір у разі обрання закінчити війну через домовленості Путіна із Зеленським, зазначивши у відповідь на запитання модератора, що умови Путіна для перемовин, включно із збереженням окупованих територій, є неприйнятними. Разом із тим він знову повторив свою фальшиву тезу про те, що США витрачають забагато грошей на допомогу Україні і з кожного свого візиту до США президент України повертається з 60 мільярдами доларів допомоги. Таким чином, план Трампа для України не став зрозумілішим чи конкретнішим. Поєднання його висловлювань під час дебатів із пропозиціями близьких до нього експертів дає можливість припустити, що Трамп докладатиме зусиль до закінчення війни будь-якою ціною. Чи довго протримається його опозиція вимогам Путіна в разі успішного для нього завершення президентських виборів, покаже час. На жаль, попри абсолютно правильні констатації Байдена стосовно сутності Путіна як воєнного злочинця і його цілей в Україні та Європі, ми не почули чітких ідей щодо стратегії США у протистоянні російській агресії та нових форм підтримки України. Прикро.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google