Чому Туреччина не стала членом БРІКС - думка колишнього турецького дипломата

Колишній турецький дипломат Сінан Ульген, експерт із зовнішньої політики Туреччини в американському аналітичному центрі «Фонд Карнегі за міжнародний мир» повідомив, що вступити в БРІКС Ердогану завадила Індія.

Про це написало видання BILD.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Країни БРІКС не об'єдналися навколо війни Росії проти України – ISW

Причиною блокування вступу Туреччини до альянсу з Путіним стали хороші відносини Анкари з ворожим Індії Пакистаном. Але оскільки для вступу до БРІКС потрібна одностайність, у Туреччини шансів не було, каже інсайдер. Не було навіть голосування.

Не так давно до блоку БРІКС приєдналися Іран, Єгипет, Ефіопія, Об'єднані Арабські Емірати і Саудівська Аравія . Туреччина, Азербайджан і Малайзія подали офіційну заявку на вступ. Однак, за словами Ульгена, найближчим часом розширення не відбудеться: є кілька країн, які виступають проти нової хвилі розширення, і серед них якраз Індія та Бразилія.

Чому Ердоган наполягає на альянсі з Путіним? На думку Ульгена, на це є кілька причин. Перш за все, йдеться про використання цієї платформи для зміцнення «стратегічної автономії». Крім того, за заявкою БРІКС стоїть «вираз розчарування». Зрештою, для Туреччини гальмується не лише вступ до ЄС, а й бажана модернізація Митного союзу.

Політичний престиж - ще один із мотивів Ердогана. Президент хоче показати, «що він може сидіти за столом НАТО і БРІКС в один і той самий час».

Експерти, критики й аналітики загалом, незалежно один від одного, сходяться в одному: подібними маневрами Ердоган загнав Туреччину в зовнішньополітичну ізоляцію. Сам же він вважає себе «посередником» на міжнародній арені.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Очікування та реальність: чим обернеться для Ердогана участь у саміті БРІКС

Раніше Туреччина офіційно подала заявку на приєднання до групи країн БРІКС, що розвиваються. На думку старшої аналітикині Центру досліджень сучасної Туреччини Карлтонського університету Євгенії Габер, такий крок - це спосіб продемонструвати успіх у спробах стати центром сили, а також показати, що країна не обмежується тільки європейським напрямком. Але навряд чи це новий стратегічний вектор розвитку Туреччини, завила Габер в ексклюзивному коментарі ZN.UA.

«Я не думаю, що це остаточний розворот на схід і відмова від Євросоюзу. Швидше це спроба продемонструвати зусилля Туреччини стати центром сили в новому багатополярному світі, і створити альянси поза західним світом. Якби були хоч якісь реальні перспективи з Європейським Союзом, стільки уваги БРІКС не приділяли б. Або, якби ЄС прийняв більш принципову позицію і озвучив чіткі перспективи членства Туреччини в ЄС», - зазначила Габер.