Чому Сі приймав Лаврова у Пекіні, а зустріч Кулеби і Вана Ї відбулася в Гуанчжоу - South China Morning Post

Цього тижня очільник МЗС України Дмитро Кулеба відвідав Китай, де зустрівся, зокрема, зі своїм китайським колегою Ваном Ї. Зустріч відбувалася в індустріальному центрі КНР, проте не у столиці.

"Цей вибір місця свідчить про те, що Китай і Україна мають намір відновити зв'язки, які є напруженими в умовах війни, але це також могло бути стратегічним рішенням Пекіна, спрямованим на збереження відносин з росією", - пише South China Morning Post із посиланням на думки опитаних аналітиків.

Професор міжнародних відносин в Університеті Женьмін Ван Івей вважає, що Гуанчжоу є "менш формальним місцем", що "забезпечило більш невимушену обстановку для зустрічі", яка відбулася після критики України щодо допомоги Китаєм Росії у війні.

Викладач Форвард-коледжу Лондонського університету в Берліні Бйорн Александер Дюбен, який спеціалізується на вивченні Китаю та Росії, не вважає, що вибір місця продиктований бажанням обговорити насамперед економічну співпрацю між країнами.

"Цілком можливо, що Пекін навмисно організував зустріч за межами столиці, щоб тонко і символічно принизити її рівень по відношенню до своєї дипломатичної взаємодії з Росією. Існує цікавий контраст з квітневим візитом очільника МЗС РФ Сєргєя Лаврова до Пекіна, де він був прийнятий Сі.

Можливо, Гуанчжоу було обрано місцем зустрічі для того, щоб зробити цей контраст менш незручним, створивши просторову дистанцію між Сі і Кулебою", - вважає він.

Аналітики також припускають, що маршрут Кулеби був розроблений з урахуванням його графіку або з урахуванням участі Вана Ї в саміті АСЕАН. У В'єнтьяні, столиці Лаосу, китайський міністр зустрічався із Лавровим.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Ті, хто вважає, що Китай буде стояти на боці Росії чи України - глибоко помиляються – Кулеба

Раптовий інтерес Китаю до комунікації з Україною зовсім не свідчить про зміну його позиції щодо "української кризи". Що стоїть за візитом міністра закордонних справ України до Китаю, читайте у статті доцента кафедри міжнародних відносин Національного університету "Києво-Могилянська академія" Дмитра Єфремова.