Президенти Франції, США та Росії прийняли спільну заяву щодо ситуації в Нагірному Карабаху. Міжнародна спільнота зазвичай розраховує на участь США у вирішенні фактично всіх геополітичних конфліктів у будь-якій точці світу, однак наразі США дещо відійшли від своєї ролі активного посередника для забезпечення дотримання глобального порядку. При цьому, Америка не може вирішити всі світові проблеми, і одним із таких прикладів став конфлікт між Вірменією та Азербайджаном, пише Bloomberg.
Кавказькі сусіди зіштовхнулись у територіальній суперечці. Сутички відновилися в липні, і зараз ведуться справжні бойові дії на території Нагірного Карабаху.
Президент Туреччини Реджеп Ердоган підтримує Азербайджан.
Міжнародна спільнота розраховує на допомогу США у вирішенні цієї кризової ситуації.
Але на Кавказі фактично немає жодних нагальних інтересів для США. А попередні зусилля Америки щодо посередництва не дають жодного оптимізму щодо того, що американський президент Дональд Трамп зможе досягти успіху у вирішенні протистояння Вірменії та Азербайджану цього разу.
У 1997 році США стали учасниками "Мінської групи" країн, які намагаються вирішити суперечку. Попри тодішню американську могутність та престиж, всі зусилля, які включали особисте «втручання» президента Білла Клінтона, зійшли нанівець.
Тоді як Росія мала набагато більше успіхів щодо стабілізації ситуації на Кавказі. У 1994 році Москва переконала обидві країни прийняти режим припинення вогню. У 2016 році російський тиск не дозволив прикордонним зіткненням перетворитися на війну.
Зараз Москва знову має намір бути посередником, і президент Росії Володимир Путін має набагато більше шансів вмовити Вірменію та Азербайджан припинити вогонь та розпочати мирні переговори, ніж президент США Дональд Трамп.
У геополітичних питаннях територіальне сусідство може мати важливу роль, а Росія має набагато тісніші культурні та політичні зв'язки з Вірменією та Азербайджаном.
Росія також є постачальником зброї і торговельним партнером для обох країн, крім цього, Москва має власні інтереси і важелі впливу.
США все ще можуть відігравати важливу допоміжну роль у складі Мінської групи. Якщо група країн зможе закликати Вірменію та Азербайджан до мирної дипломатії, це було б значним проривом.
США також повинні бути готові надати гуманітарну допомогу за необхідності. Окрім цього, більш наполеглива присутність Америки навряд чи допоможе у вирішенні конфлікту. Трамп не виявив особливої уваги, необхідної для істотних геополітичних угод, і його адміністрація, швидше за все, лише ускладнить цю суперечку, ніж вирішить її, резюмує Bloomberg.
Нагадаємо, вранці 27 вересня карабахський конфлікт спалахнув з новою силою. Сторони конфлікту - Вірменія і Азербайджан - звинуватили один одного в наступальних діях і ракетний обстріл житлових кварталів в регіоні Арцах (нинішній Нагорний Карабах і прилеглі території).
Обидві держави оголосили військовий стан, а Вірменія - ще і загальну мобілізацію.
Конфлікт між Азербайджаном і Вірменією почався через Нагірний Карабах в 1988 році, коли населена переважно вірменами Нагірно-Карабахська автономна область заявила про вихід з Азербайджанської РСР. Нагорний Карабах і сім прилеглих до нього районів - 20% території Азербайджану - знаходяться під окупацією збройних сил Вірменії. У травні 1994 року сторони досягли режиму припинення вогню. Територіальний конфлікт не врегульовано досі.
Баку почало наступ в Нагірному Карабаху, прагнучи відновити суверенітет над регіоном. Найближчі дні покажуть, чи вдасться Азербайджану досягти своєї мети. Поки ж азербайджанська армія взяла під контроль шість населених пунктів регіону і кілька стратегічних висот в зоні конфлікту. Про те, що відбувається в Нагірному Карабаху, читайте в статті Володимира Кравченка «Осіннє загострення».