Чи впорається Німеччина з роллю лідера Європи — The Economist

30 років тому відбулося возз’єднання Німеччини. Маючи досить значне населення Німеччина стала однією з найбільш густонаселених країн. Наразі вона має одну з наймогутніших економік у світі, також Німеччина лідирує у списку провідних світових держав. Внаслідок пандемії коронавірусу європейські країни зазнали значних економічних втрат, ситуація в світі та ЄС стає досить нестабільною, і роль лідера в Європі на себе зараз взяла саме Німеччина, пише журнал The Economist.

Через тридцять років після возз’єднання, країна досягла неабиякого успіху. Лідери країни пропонували стійкі та прагматичні стратегії для розвитку. Німеччина демонструвала фактично стабільне економічне зростання, принаймні до початку пандемії COVID-19.

Європа пережила економічну кризу 2007-2008 років та міграційну кризу 2015-2016 років. Однак зараз Німеччина та Європа змушені відповідати на нові виклики.

Взявши на себе роль лідера ЄС, канцлер Німеччини Ангела Меркель потребує рішучості.

Потреба є найбільш гострою, коли справа стосується сфери безпеки. Військові витрати в Німеччині зростають, але залишаються набагато нижчими, які повинні вносити члени НАТО.

Німеччина була занадто обережною у своїй політиці щодо Росії та Китаю, слідуючи комерційним інтересам, а не геополітичним.

Прикладом є будівництво «Північного потоку 2» - газопроводу, що з’єднує Росію та Німеччину. Будівництво цього газопроводу підриває інтереси України, Польщі та країн Балтії, але Меркель відмовлялася скасувати проект, попри суперечливу поведінку президента Росії Володимира Путіна.

Також вона не надто дослухалася до попереджень деяких представників її власної партії стосовно того, що може бути надто ризиковано дозволяти китайській компанії Huawei постачати Німеччині телекомунікаційне обладнання для мережі 5G.

Однак, навіть попри це, є ознаки зрушень. Цього тижня з'ясувалося, що Меркель відвідувала російського опозиційного лідера Олексія Навального в лікарні в Берліні, де він лікувався після отруєння, в якому Навальний фактично звинувачує Путіна.

Китайська компанія Huawei може зіштовхнутися з більш серйозними бюрократичними перешкодами в Німеччині, ніж передбачалося раніше. Також Меркель зараз сумнівається щодо того, чи варто продовжувати проект «Північний потік-2».

Враховуючи нестабільну геополітичну ситуацію в світі та суперечливу політику США, Меркель може почати серйозно сприймати судження французького президента Емманюеля Макрона про те, що Америка стає «невизначеним союзником», і Європі доведеться розраховувати лише на себе, незалежно від того, хто здобуде перемогу на президентських виборах в США.

Так само Німеччина повинна зосередити важливу увагу і на «економічному фронті». Пандемія змусила багатші країни ЄС виявити солідарність з менш забезпеченими державами.

План стосовно відновлення економіки Європи після пандемії та створення фонду у розмірі 750 мільярдів євро стали значними зрушеннями. Більше половини коштів буде використано як гранти. Зараз ще зарано говорити про успіхи, адже пандемія коронавірусу знову набирає обертів, а геополітична ситуація в світі стає ще більш нестабільною, але навіть попри це, можна сказати, що Німеччина виконує свої обов’язки, резюмує журнал.