Підтримати
У Герта Вілдерса — лідера нідерландської Партії свободи, яка перемогла на парламентських виборах у листопаді 2023 року, — проблеми. Коаліційні переговори, які мали б завершитися отриманням прем'єрського крісла, зірвалися. Цього тижня лідер правоцентристської партії «Новий суспільний договір» (NSC) Пітер Омцігт оголосив, що виходить із переговорного процесу. Це вкрай розчарувало Вілдерса, адже без підтримки депутатів «Нового суспільного договору» йому навряд чи вдасться сформувати більшість у голландському парламенті.
Формальною причиною виходу партії Пітера Омцігта з переговорного процесу є розходження щодо оцінки стану державних фінансів і можливостей виконати передвиборчі обіцянки. Це сталося після того, як центральний банк Нідерландів заявив, що майбутній коаліції доведеться знайти близько 17 млрд євро (18,3 млрд дол.) у вигляді структурних скорочень витрат, аби підтримувати стабільність державних фінансів. «За жодних обставин NSC не хоче давати обіцянок голландцям, про які заздалегідь знає, що це порожні обіцянки, які неможливо виконати. Ви не будуєте соціальну безпеку з небесними замками», — заявив Пітер Омцігт. Натомість Вілдерс був проти скорочення витрат і обіцяв зменшити податки. Та проблема не лише у фінансах.
Специфікою нідерландської політичної системи є відносно високий рівень її фрагментованості. Через це в Генеральних штатах уряди формуються не однією політичною силою, а коаліцією кількох партій. Часто це створює низку проблем, оскільки узгодження позицій різних політичних гравців займає чимало часу. Нинішня ситуація — не виняток.
Парламент Нідерландів складається зі 150 депутатів. На останніх виборах перемогу здобула ультраправа Партія свободи, яка отримала 37 місць. Та цього замало для формування більшості та створення уряду. Потенційними союзниками Вілдерса є політичні сили правого та центристського спектру — Народна партія за свободу і демократію (24 місця), «Новий суспільний договір» (20) та Фермерсько-громадянський рух (7 місць). Однак між учасниками переговорів одразу виникли певні суперечності. Ідеї Герта Вілдерса щодо заборони мечетей, Корану та мусульманських шкіл виявилися занадто радикальними й токсичними для частини політиків. Зрештою Вілдерс пішов на компроміс і відмовився від частини своїх планів.
Також ускладнив життя учасникам переговорів внутрішній розкол у лавах Народної партії за свободу і демократію. Частина депутатів цієї політичної сили проголосувала за закон, який дозволяє уряду зобов’язувати голландські муніципалітети приймати шукачів притулку. Зробили вони це проти волі партійного керівництва, що лише посилило недовіру між Вілдерсом і його потенційними союзниками.
Нещодавній демарш лідера «Нового суспільного договору» Пітера Омцігта ще більше ускладнив пошук шляхів компромісу. Хоча інші учасники переговорів із Вілдерсом — лідерка Народної партії за свободу і демократію Ділан Єшільгоз-Зегеріус та очільниця Фермерсько-громадянського руху Керолайн ван дер Плас — висловили готовність продовжувати процес. «Я сподіваюся, що незабаром ми знову зможемо сісти за стіл, аби почути, що саме відбувається», — заявила Ділан Єшільгоз-Зегеріус.
Щодо Пітера Омцігта, то він не виключив участі його партії в наступному уряді. «Ми продовжуємо працювати конструктивно, але обережно, щоб сформувати уряд, який ефективно вирішує нагальні проблеми країни». Своєю чергою Герт Вілдерс висловив сподівання, що рішення Пітера Омцігта вийти з переговорів не допоможе зайняти крісло прем’єра Франсу Тіммермансу — лідеру Альянсу «Партії праці та зелених лівих». Ця політична сила на останніх виборах отримала 25 мандатів і сповідує ліві, соціал-демократичні та екологічні ідеї.
Перспектива створення коаліції на чолі з лівоцентристським блоком, який очолює колишній комісар Європейського Союзу з клімату Франс Тіммерманс, є. Але вона малоймовірна. Щоб така коаліція стала життєздатною, до неї має приєднатися не тільки «Новий суспільний договір» і ряд дрібних політичних сил, які мають по кілька мандатів, а й правоцентристська Народна партія за свободу і демократію. Тільки тоді така коаліція отримає більшість (не менш як 76 депутатів зі 150) і зможе сформувати власний уряд. Проте цей політичний союз виглядає досить хитким і непевним. У ньому було б занадто багато ідеологічних суперечностей. Та й ні Пітер Омцігт, ні Ділан Єшільгоз-Зегеріус нічого не говорили про намір формувати коаліцію з лівими. І це логічно.
Чому для України важливо моніторити політичну ситуацію в Нідерландах? Ця країна ще раніше погодилася передати нашим ВПС 24 літаки F-16 і однією з перших долучилася до створення повітряної коаліції. Наразі процес передачі не завершено. Він має відбутися цього року. Усі основні політичні сили в Нідерландах виступають за надання військової підтримки Україні. Крім одного політика — переможця минулих виборів і лідера Партії свободи Герта Вілдерса.
Герт Вілдерс, можливо, не стане другим Орбаном у ЄС. Його зв’язки з Кремлем не виглядають як щось беззаперечне. Після перемоги на виборах нідерландський лідер ультраправих навіть заявив, що вважає Путіна «жорстоким диктатором». І взагалі не є другом Росії. Наскільки щирими були ці заяви, сказати важко. Турбує інше. Вілдерс виступає проти військової підтримки України. Політик мотивує це тим, що Нідерландам треба насамперед дбати про власну безпеку. Це не зовсім логічно, адже озброєння України є водночас внеском у колективну оборону Європи. В разі, якщо Вілдерс отримає крісло прем’єра, він може спробувати заблокувати питання передачі літаків Україні. А це — вкрай небажаний для нас сценарій.
Однак є й інший момент. І на нього слід зважати Україні. Останні опитування громадської думки в Нідерландах свідчать, що популярність партії Герта Вілдерса й далі зростає. Тобто тренд у настроях виборців, які підтримують жорстку імміграційну політику та боротьбу з ісламізацією країни, нікуди не зник. Навіть посилився. Якби вибори відбулися наприкінці січня, то партія Вілдерса набрала б іще більше голосів і здобула вже 49 місць у парламенті. Нагадаємо, в листопаді вона отримала лише 37 мандатів. Соціологи вже назвали такі результати «історичними».
Опитування також показало, що приблизно 71% респондентів підтримує коаліцію між чотирма партіями, які беруть участь у переговорах. Тобто голландці загалом не сприймуть коаліції за участю лівих і лівоцентристів та почуватимуться значною мірою обманутими. Такі суспільні настрої, безперечно, тиснутимуть на основних політичних гравців у Нідерландах.
Переговори про створення уряду можуть тривати й далі та розтягнутися на місяці. Для політичного життя Нідерландів це — звичне явище. 2021 року партії домовлялися про новий уряд аж 299 днів. Якщо нинішні переговори затягнуться, Україна може встигнути отримати літаки до потенційного прем’єрства Герта Вілдерса. Але коли на кону постане питання: формування уряду на основі результатів волевиявлення 22 листопада 2023 року чи оголошення нових парламентських виборів, це може змусити лідерів політичних сил, окрім Герта Вілдерса, проявити більше зговірливості й таки створити коаліцію.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google