Час на боці Заходу у протистоянні "путінізму" - The Economist

21 жовтня, 2016, 14:06 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Деспотичні режими рано чи пізно занепадають через власні ж суперечності, а поки це не сталося, Європі і США варто бути впевненими у собі.

Час на боці Заходу у протистоянні "путінізму" - The Economist
Захід повинен дати чітко зрозуміти, що він озброїть Україну і Грузію, якщо Росія піде війною на них.

Чотири роки тому кандидат в президенти США від республіканців Мітт Ромні назвав Росію "геополітичним ворогом номер один". Барак Обама тоді разом з іншими насміхався над своїм суперником.

Але як же радикально все змінилося. Росія за допомогою хакерів намагається втручатися в американські вибори, її засуджують за масову бійню в Сирії і анексію Криму. Вона постійно нагадує про свій ядерний арсенал. Тож тепер слова Ромні стали поширеною мудрістю. Мабуть, єдиний американець, який думає інакше сьогодні – це Дональд Трамп.

Про це сьогодні пише The Economist, нагадуючи, що кожного тижня Володимир Путін шукає нові способи, як налякати світ. Нещодавно він розмістив ракети, здатні нести ядерні боєголовки, поруч з Польщею і Литвою. Цього тижня він відправив авіаносець в Північне море до британських берегів. Він пригрозив збивати американські літаки, які будуть атакувати війська сирійського деспота Башара Асада. Російський телевізійний ефір заповнений балістичними ракетами і бомбосховищами.

А головний пропагандист Росії Дмитро Кисельов погрожує, що "зухвала поведінка" може мати "ядерні наслідки", який цитує слова Путіна про те, що "якщо бійка неминуча, то краще вдарити першим".

Насправді, Росія навряд чи збираються воювати з Америкою. Більшість її заява – це просто вихваляння. Однак вона все одно становить загрозу для стабільності і порядку. І перший крок до протистояння цій загрозі повинно стати розуміння, що російська войовничість – це не ознака відродження, а хронічної і виснажливої слабкості.

Росія зараз має справу зі смертельними проблемами у економіці, політиці і суспільстві. Її населення старіє і до 2050 року скоротиться на 10%. Спроба модернізувати країну завдяки великим доходам в роки високих цін на сировину провалилася. Замість цього Путін влаштував величезне зміцнення влади. З 2005 до 2015 року частка російського ВВП, яка припадає на державні компанії і громадськість, зросла з 35% до 70%. Спочатку російська економіка зростала на 7% щорічно, але тепер скорочується.

Частково це сталося через санкції Заходу, але корупція і обвал цін на нафту вдарили більше. Кремль вирішує, хто буде багатим, а хто ні. Російський олігарх Володимир Євтушенков провів за ґратами три місяці в 2014 році, після чого відмовився від своєї нафтової компанії.

Також Путін намагається компенсувати слабкість вдома агресією закордоном. В під час протестів 2012 року міський середній клас показав йому, що він вимагає побудови сучасної держави. Коли ціни на нафту були високі, Путіну вдавалося купувати підтримку. Тепер він підтримує свою владу, розв'язуючи війни закордоном і підживлюючи націоналізм пропагандою. Він боїться розповсюдження західних ідей, тому що російська політична система, попри жорсткі репресії, дуже крихка. Інститути, які з посприяли розвитку багатої Росії, такі як верховенство закону, свобода преси, демократія і відкрита конкуренція, становлять смертельну небезпеку для гнилої держави Путіна.

Впродовж свого президентства Барак Обама міркував, що Росія втрачає свою силу, а отже на неї не варто звертати увагу. Але слабка, незахищена, непередбачувана країна з ядерною зброєю більш небезпечна, ніж навіть СРСР. На відміну від радянських лідерів після Йосипа Сталіна, Путін править сам без нагляду з боку "політбюро". Руйнації після Другої світової війни його не обтяжують. Він може лишатися при владі впродовж багатьох років. Вік навряд чи відправить його у відставку.

Обама дедалі частіше говорить правильні речі про "путінізм". Але російський президент зрозумів, що він може кинути виклик Америці і знову стати впливовим. Західні санкції погіршили становище простих росіян, але вони також дали їм зовнішнього ворога, проти якого вони можуть об'єднатися і кого Путін може звинувачувати у всіх економічних негараздах, спричинених його власною політикою.

Що ж робити Заходу? Час на його боці. Режими в процесі занепаду рано чи пізно падають через власні протиріччя. Через небезпеку прорахунку чи непідтвердженої ескалації, Америка повинна продовжити вести прямий діалог з Путіним, навіть якщо досвід такого контакту похмурий, як сьогодні. Успіх не вимірюється домовленостями і припиненнями вогню, а зниженням вірогідності помилки щодо Росії.

Ядерний прорахунок – найгірший з усіх можливих. Тому на переговорах потрібно також піднімати питання контролю ядерного озброєння, покращення прямих зв'язків між військовими в надії на те, що питання ядерних арсеналів буде відокремлене від інших суперечок, як це було в часи Холодної війни. Добитися цього буде складно, тому що чим більше Росія буде занепадати, тим більше вона вважатиме ядерну зброю своєю головною перевагою.

Інша площина конфлікту з Росією буде стосуватися її сусідів. Війна в Україні показує, як Путін може дестабілізувати їх, якщо вони захочуть зійти з російської орбіти. Наступний президент США повинен оголосити, що якщо Москва спробує застосувати таку тактику проти членів НАТО, таких як Латвія чи Естонія, весь альянс буде вважати це нападом на всіх. Крім того, Захід повинен дати чітко зрозуміти, що якщо Росія вирішить піти на повномасштабну війну проти Грузії і Україні, він зберігає за собою право озброїти ці країни.

Також, перед усім, Захід повинен бути впевненим у собі. Москва не може запропонувати світу привабливу ідеологію чи бачення. Натомість її пропаганда націлена на те, щоб переконати усіх, що Захід такий же корумпований, як і Росія, і що його політична система – це таке ж шахрайство, як і російська система. Кремль хоче розділити Захід, щоб він втратив віру у свою здатність формувати світ. Тому у відповідь ЄС і США потрібно бути об'єднаними і твердими у своїй позиції.

Тим часом, експерт Atlantic Council в своїй статті писав, що друзі по КДБ стоять між Путіним і абсолютною владою. Якщо в Росії хтось і може виступити проти цих намірів, то це Рада національної безпеки РФ, яка в сьогоднішній системі найбільше нагадує радянське "політбюро". Цього року Путін відправив на пенсію трьох членів російського радбезу, всі вони були колишніми агентами КДБ.

Раніше видання The American Interest писало, що у Росії триває непомітний військовий переворот. ФСБ поступово взяла під контроль усі фінансові потоки і структури безпеки в країні. Таким чином, вона взяла під свій контроль значний вплив і владу в Росії.

Related video

А аналітичний центр European Council in Foreign Relations у своєму звіті писав, що режим Путіна може бути повалений через рік. На думку експертів, Росія наближається до краху політичного режиму через надмірну концентрацію влади у руках президента і його оточення, політичну невизначеність, яка унеможливлює стратегічне планування розвитку країни, мілітаризація і загострення внутрішнього конфлікту між елітами.

За матеріалами: DT.UA / Підготував/ла : Лесь Димань
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК