Близько півтора десятка російських виробників зброї досі не потрапили під санкції — Reuters

Майже три десятки керівників російських підприємств, які виробляють зброю та щонайменше 14 оборонних компаній досі не потрапили під санкції Сполучених Штатів, Європейського Союзу або Сполученого Королівства, пише у своєму матеріалі Reuters.

Серед збройових магнатів, які не потрапили під санкції жодної із трьох країн найбільший акціонер АТ «Концерн Калашников» Алан Лушников, який володіє 75% виробника відомого автомата АК-47. Сама компанія потрапила під санкції Сполучених Штатів у 2014 році, коли Росія анексувала Крим. Цього року ЄС і Велика Британія запровадили власні санкції проти концерну «Калашников».

Відповідно до останнього річного звіту, на частку компанії припадає 95% російського виробництва кулеметів, снайперських гвинтівок, пістолетів та іншої ручної вогнепальної зброї, а також 98% ручних військових кулеметів. Концерн «Калашников» також виробляє ракети, які можна запускати як з літака, так і з землі.

Схожа картина з концерном «Алмаз-Антей», московським оборонним підприємством, яке спеціалізується на ракетах і зенітних системах. Компанія потрапила під санкції США, ЄС і Великобританії, але генеральний директор Ян Новіков не поніс покарання. Компанія виробляє ракети «Калібр», якими Росія регулярно б’є по Україні.

Інші компанії в оборонній промисловості Росії, які не потрапили під санкції Сполучених Штатів, ЄС або Великої Британії, включають завод імені В. А. Дегтярьова (ZDEGI.MM), підприємство в Московській області, яке виробляє кулемети, протитанкові та протитанкові кулемети — авіаційне озброєння, яке продається російським військовим. Його озброєння включає кулемети Калашникова ПКМ і ПКТМ, а також гвинтівки і кулемети Корд, деякі з яких встановлені на бронетехніці.

Також не потрапив під санкції Климовський спеціалізований боєприпасний завод, де виробляють «всесвітньо відомі патрони» для пістолетів і автоматів Калашникова. А також Новосибірський патронний завод, який є виробником боєприпасів.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Компанії з дев'яти країн потрапили до «чорного списку» США за порушення законів про санкції

У вівторок після зустрічі лідерів країн G7, Міністерство фінансів США опублікувало новий пакет санкцій, які охопили вісім збройних фірм і двох керівників зі списку Reuters.

Один із тих, хто буквально на днях потрапили під санкції, Володимир Артяков, десятиліттями відіграє ключову роль у російській збройній промисловості та є керівником № 2 у «Ростеху», військово-промисловому гіганті із сотнями дочірніх компаній, у яких працює понад півмільйона людей. Артяков також є головою щонайменше п’яти російських збройних фірм, серед яких АТ «Вертольоти Росії», яке будує кілька лінійок військових вертольотів, включаючи Ка-52 «Алігатор. Водночас він досі не потрапив під санкції ні ЄС, ні Великобританії.

Сама компанія «Ростех» перебуває під санкціями Вашингтона з 2014 року,  а тепер США наклали санкції на понад 40 дочірніх і афілійованих компаній Ростеха. Серед них – концерн «Автоматика», компанія, пов’язана з кібервійною.

Також до санкційного списку потрапило ПАТ «Туполєв», виробник винищувачів, як от бомбардувальник Ту-22М3. Тим не менше компанія, як і  АТ «ВНІІ «Сигнал», не потрапила під санкції ні ЄС, ні Великобританії. Остання є виробником механічних і навігаційних систем, які оснащені російськими військовими танками та деякими з найсучасніших ракетних систем країни.

«Тим часом керівництво багатьох російських збройових фірм в основному уникло санкцій з боку західної влади. Майже через три місяці після того, як 8 квітня балістична ракета «Точка-У» влучила в залізничний вокзал у Краматорську, російські збройні керівники, пов’язані з компанією, яка виробляє ці ракети, досі не заплатили ціну», - пише видання.

Основним виробником ракет «Точка-У», згідно з базою даних армії США світової військової техніки, є російська фірма АТ «Науково-виробнича корпорація «Конструкторське бюро машинобудування», відома як КБМ. Ні Вашингтон, ні Брюссель, ні Лондон досі не внесли до санкційного списку генерального директора КБМ Сергія Пітікова.

Три західні союзники також пожаліли Олександра Денисова, генерального директора НВО «Високоточні системи», материнської компанії КБМ, яка контролює виробництво широкого спектру ракет, артилерії, гранатометів і кулеметів, які використовуються російськими військами та оснащені військовими гелікоптерами, літаками, танками та військовими кораблями.

Також Європа і США не змогли скоординувати санкції навіть щодо виробників забороненої зброї, як от реактивна система залпового вогню «Ураган», яку використовують для обстрілів касетними бомбами. «Ураган» виробляє ВАТ «Науково-виробниче об’єднання «Сплав». Компанія була під санкціями Сполучених Штатів, але не Великої Британії чи ЄС, а її гендиректор Олександр Смирнов взагалі уникнув санкцій.

Приблизно те ж саме стосується материнської компанії «Сплаву» — НПК «Техмаш». Сполучені Штати та ЄС наклали санкції на фірму, а Великобританія – ні. Генеральний директор "Техмашу" Олександр Кочкін не потрапляв під приціл ні американської, ні європейської влади.

Однією з найвідоміших російських компаній, що уникли західних санкцій, є VSMPO-Avisma Corp (VSMO.MM) , яка є найбільшим у світі постачальником титану і 25% акцій якої належить Ростеху. Вона постачає російську оборонну промисловість, але також має серед своїх клієнтів великі західні аерокосмічні компанії.

Компанія розташована у центральній частині Росії, однак має дочірні компанії з підприємствами в Сполучених Штатах, Швейцарії та Великобританії, а також відділи продажів і дистрибуції в США, Європі та Азії. Це, безсумнівно, фактор, який дозволив компанії уникнути покарання, вважають експерти з питань оборони, з якими спілкувалось агентство. Віце-голова правління та мажоритарний акціонер ВСМПО-Авісма, російський мільярдер Михайло Шелков, якого цього року посів 59 місце у списку Forbes серед найбагатших людей Росії, також не потрапив під санкції.

Згідно з офіційними даними, ВСМПО-Авісма має довгострокові контракти на постачання титану United Aircraft Corp, дочірній компанії Ростеху, яка контролює виробництво російських винищувачів, таких як Су-34. Тим не менше United Aircraft потрапила під санкції США, ЄС і Великобританії.

ВСМПО-Авісма також продає продукцію європейському Airbus і до березня постачала її американському аерокосмічному гіганту Boeing Co. У заяві компанії Boeing йдеться, що з 2014 року вона працює над диверсифікацією своїх джерел титану по всьому світу, а в Airbus заявили, що потенційні санкції проти російського титану «завдадуть величезної шкоди всій аерокосмічній промисловості в Європі», але не завдадуть шкоди Росії, оскільки ці продажі становлять лише невелику частину загального експорту цієї країни. Тим не менше, відповідно до останнього річного звіту компанії, у 2020 році продажі за кордоном склали близько двох третин виручки ВСМПО-Авісма в 1,25 мільярда доларів.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Мєдвєдєв назвав санкції Заходу проти Росії «актом агресії» та «приводом для війни»

У Міністерстві закордонних справ, співдружності та розвитку Великобританії, яке накладає санкції, заявили, що не можуть коментувати майбутні санкції та зазначили, що Лондон і його союзники запровадили «наймасштабніші та найсуворіші економічні санкції, з якими коли-небудь стикалася Росія, щоб допомогти зруйнувати військову машину Путіна».

Європейська комісія та міністерство фінансів США, які займаються санкціями від імені Брюсселя та Вашингтона відповідно, відмовилися коментувати інформацію Reuters. Елізабет Розенберг, помічник секретаря з питань фінансування тероризму та фінансових злочинів у Міністерстві фінансів, заявила, що санкції «ускладнили Росії отримання того, що їй необхідно для закупівлі та виробництва зброї».