Зараз громадяни Узбекистану досі нічого не знають про стан їхнього лідера і про те, хто може стати його наступником. 78-річний Карімов пережив крововилив у мозок в минулі вихідні. Якщо він втратить працездатність, влада повинна перейти в руки сенату країни.
Про це сьогодні на сторінках The Guardian пише співробітник євразійської програми Open Society Foundation Алішер Ільхамов, який очолював узбецьке відділення організації до закриття в 2004 році.
Він зауважує, що парламент досі не було скликано. Однак в країні, де політика відбувається за зачиненими дверима, можна припустити, що план переходу влади буде складений за таким же секретним шаблоном. В короткостроковій перспективі потрібно стежити, чи повноваження президента тимчасово перейдуть в руки спікера сенату і колишнього міністра юстиції Нігматіла Юлдашева.
З більш далекоглядної точки зору, найбільшими суперниками за владу стануть голова служби безпеки Рустам Іноятов, прем'єр-міністр Шавкат Мірзійоєв і його заступник Рустам Азімов. Голова адміністрації президента Зелімхан Хайдаров, вірогідно, стане темним кардиналом, який і приведе когось з них до влади. Всі вони – частина політичної еліти, які навряд чи відмовляться від нинішнього статус-кво.
Але зміни – це саме те, що дуже потрібне Узбекистану. Країна постійно посідає найгірші позиції у рейтингу найбільш корумпованих країн світу. В найбільш населеній центральноазіатській країні наслідки цього дуже серйозні. Порушення прав людини дуже тісно пов'язані з корупційними практиками.
Минулого року двох братів арештували після того, як вони відмовилися платити хабар співробітнику правоохоронних органів. Одного кинули за ґрати на 8 років, а інший помер під арештом. Правозахисники вважають, що його закатували до смерті.
Корупція також дорого коштує у фінансовому плані. Департамент юстиції США якраз веде розслідування справи про корупційну угоду на 850 мільйонів, здійснену через телекомунікаційну компанію Узбекистану. Сума, яка зараз заморожена на рахунках у банках Європи, дорівнює 7% річного бюджету азійської країни, 50% витрат на охорону здоров'я і 21% освітнього бюджету.
Узбекистан вчора відсвяткував свій 25 день незалежності від СРСР. Але узбеки ніколи не були вільними насправді. Карімов – єдиний президент, якого вони бачили за цей час. В процесі обрання нового лідера навряд чи мешканці країни зможуть сказати своє слово. Але глобальна увага до хвороби Карімова повинна послужити нагадуванням про брак свободи, наслідки якої посилюється корупцією в самому серці режиму.
1 вересня опозиційне узбецьке інформагентство "Фергана" з посиланням на власні джерела повідомило, що Карімов помер, а про його смерть офіційно оголосять у п'ятницю, 2 вересня. Також за повідомленням агентства, похорон Карімова нібито відбудуться 3 вересня на батьківщині президента – в Самарканді.
2 вересня агентство Reuters повідомило, що Інформацію про смерть президента Узбекистану Іслама Карімова підтвердили вже принаймні три дипломатичні джерела.