Байки Кремля про "зовнішнього" ворога можуть зіграти проти Путіна – The Economist

Відносне перемир'я на Сході України і відносна стабілізація економіки Росії піднімають два питання. Чи найгірша стадія війни вже позаду і чи покращення економічного становища заспокоїть Кремль? А може це і затишшя перед бурею.

Про це пише сьогодні The Economist, зауважуючи, що економічна ситуація в Росії не така страшна, як прогнозували півроку тому. Рубль, втративши половину своєї вартості, нарешті стабілізувався завдяки подорожчанню нафти. Інфляція досягла рівня 17% і посилюється повільніше, ніж очікували експерти. А економіка Росії скоротилася на 3%, а не на 5%, як прогнозували економісти.

Однак хиткий економічний баланс не став для Володимира Путіна причиною повернутися до миру і процвітання. Російська пропаганда подала відносну стабілізацію, як перемогу над ворогами країни в США і Європі, які намагаються зруйнувати Росію.

"Кремлівські байки про війну вийшли далеко за рамки Україні і тепер стосуються Заходу в цілому. Для американців може й дивно прозвучить, що їхня країна насправді в стані війни, але це закріпилося в думках росіян. Перспектива війни з Заходом дуже турбує громадськість. Близько 80% населення бачать в Америці загрозу. Це найвищий показник з часів розпаду СРСР", - йдеться в статті.

Згідно з кремлівськими байками, Росію атакують на всіх фронтах: економічному, ідеологічному, на Близькому Сході і в Європі. І тому Москві доводиться відповідати на ці атаки. Приміром, продаж Ірану ракет С-300 входить до переліку кроків проти цього вигаданого наступу.

"Грубо кажучи, Євросоюз був заснований і розвивався як механізм на основі перерозподілу здобутих благ від розпаду СРСР і колишнього комуністичного блоку. В якийсь момент, щоправда, потік ресурсів із завойованих ринків почав закінчуватися і розширення на схід стало єдиним виходом", - йшлося в сюжеті державного телеканалу "Первый канал".

У світі "кривих дзеркал" Америка грає роль відображення Росії і її антагоніста. Тому Москва приписує Вашингтону свої власні дії. Зокрема, росіяни звинувачують американців у нібито провокації насильства в Україні, підтримці радикальних націоналістів і військове втручання в конфлікт в Донбасі.

Нещодавно спікер російського парламенту Сергій Наришкін звинуватив США в організації "військово-політичної авантюри" в Україні і підриві мирного врегулювання конфлікту.

"Америці потрібне кровопролиття в Донбасі для досягнення якоїсь важливої вигоди", - написав Наришкін в нещодавно опублікованій в російських ЗМІ статті.

Тож навіщо Росії вести таку агресивну політику конфронтації і розкручування спіралі агресії? Російські чиновники говорять про геополітику з одержимістю. Але відповідь криється не втому, що робить Захід не так, а в тому, як Кремль розцінює ризики вдома, оскільки головна мета еліт – залишатися при владі.

Колишній міністр фінансів Росії Олексій Кудрін вважає, що причини військового вторгнення в Україну для Путіна полягають в необхідності консолідувати росіян навколо влади. Він зрозумів, що його режим в небезпеці після того, як в 2011-2012 роках тисячі росіян вийшли на вулиці протестувати проти його третього терміну на посаді президента.

Демонстрації тоді організували здебільшого представники російського середнього класу через відсутність перспектив для себе. Після років економічного зростання пріоритети росіян змінилися. Отримавши хороші зарплати вони стали бути зацікавленими в справедливому судочинстві, покращенні системи освіти і охорони здоров'я, які режим Путіна не може забезпечити.

Тому в очах середнього класу президент став символом стагнації, а не стабільності. Тож рейтинг Путіна почав падати, так само як і довіра до державних ЗМІ. Але анексія Криму змінила цей тренд. Лідер опозиції Олексій Навальний зауважив, що президент зламав політичний порядок денний, почавши грати на імперіалістичному націоналізмі.

З часом війна на Сході Україні і економічна криза перетворили ейфорію після анексії Криму на параною і відчуття необхідності бути патріотом, щоб захиститися від Заходу. Рейтинг Путіна зріс до близько 90%. При цьому Кремль не може дозволити собі справжню військову сутичку із Заходом. Але він пояснює будь-які прояви слабкості США і ЄС, як свою перемогу.

Тому, пише видання, Володимиру Путіну дуже вигідно, що війна в Україні продовжувалася. Вона відволікає від економічних провалів його режиму, а рейтинг залишатиметься високим до тих пір, доки росіяни почуватимуться в небезпеці.

Образ "зовнішнього ворога" в Росії використовують не перший рік, щоб згуртувати населення навколо влади. Кілька років тому це були "іммігранти", а тепер – Захід, "націонал-зрадники" і "п'ята колона", до якої входять всі ліберальні політики включно з загиблим Борисом Нємцовим. Таким чином, кремлівська агресія стала наркотиком, яким можна передозуватися і втратити контроль над ситуацією. Одного дня ненависть до "зовнішнього ворога" може обернутися проти внутрішнього – Володимира Путіна. Це може статися хоча б тому, що образ Америки в пропаганді Кремля дуже схожий на реалії в Росії.

Видання Newsweek писало, що Путін спілкується зі світом і росіянами за допомогою сигналів. Приміром, Путін заперечує відправку російських військ на Схід України. Але він все ж таки подав "сигнал вдячності", відзначивши за "героїзм" трьом військовим загонам: з Уссурійська, Московської області і Улан-Уде. Солдатів нагородили, хоча офіційно вони не брали участь в жодних військових операціях.

"Відзнака була символічним сигналом про гарантії з боку держави для солдатів, яких таємно відправляють на Схід України", - йдеться в статті.

В цей же час, видання Bloomberg писало, що Путін готовий пожертвувати доходами Росії в обмін на політичний вплив на Іран. Експерт Московського центру Карнегі Микола Кожанов вважає, що Кремль не цікавить економічний добробут Росії.