Банківська криза в Латвії кидає тінь на її фінансовий ландшафт - FT

Скандали, які нині похитнули банківську систему Латвії, стали найсвіжішою з цілої низки криз в країні, яка позиціонує себе як міст між Сходом і Заходом Європи.

Але вчорашні заголовки в ЗМІ були найбільш драматичними за багато років. І вони завдали подвійний удар. Йдеться не лише про звинувачення голови центрального банку Латвії Ілмарса Рімсевічса в хабарництві. Третій найбільший кредитор країни ABLV Bank зіштовхнувся з великими проблемами після того, як США звинуватили його у порушенні режиму санкцій і відмиванні грошей.

Про це пише Financial Times. Латвійські чиновники наполягають, що скандали ніяк не пов'язані. Але вони вони стали сюрпризом після того, як регулятори країни впродовж останніх років накладали жорсткіші штрафи і політику проти досить великого сектору нерезидентів.

"Ми пережили надто багато банківських криз. Будь-яка подія, пов'язана з банками, робить країну дуже знервованою", - сказала головний редактор видання Re: Baltica Саніта Ємберга.

Після розпаду СРСР в 1991 році Латвія, яка приєдналася до Євросоюзу, стала банківським центрам для громадян інших пострадянських країн. Її репутація фінансового вузла з'явилася дуже швидко, коли в 1988 році два підприємця з Риги заснували приватний банк Parex Bank. Через два роки після того він став першим в СРСР, який отримав ліцензію на торгівлю валютою.

"Латвія багато років була банківською столицею сходу. У нас є очевидні переваги: російська мова широко використовується, бізнес-зв'язки існували ще з радянських часів, люди знають один одного. Люди в Росії, Україні чи Білорусі дивляться на Латвію і думають, що вона дуже надійне місце, тому що вона член ЄС і виконує європейські закони", - сказав виданню неназваний економіст з Риги.

Депозити нерезидентів у Латвії дуже швидко зрівнялися з кількістю внутрішніх. До того, як країна приєдналася до ЄС, шведські банки також намагалися закріпитися в латвійській банківській системі, наповнивши країну і її сусідів в Балтії дешевими кредитами, які спричинили економічний бум.

Але в 2008 році почалася глобальна фінансова криза і потік дешевих кредитів розвернувся в бік Західної Європи. Parex, який на той час був другим найбільшим банком Латвії, потрубував державної допомоги в розмірі 1,9 мільярдів доларів. Він був націоналізований. Сама ж країна отримала від МВФ 7,5 мільярдів євро допомоги.

Прив'язуючи свою валюту до євро через намір приєднатися до єврозони, Латвія була змушена провести жорстку "внутрішню" девальвацію, понизивши ціни і зарплати. В 2009 році її економіка скоротилася на 18%. І це було одним з найбільших обвалів в мирні часи.

Коли латвійська економіка відновилася, шведські банки домінували на внутрішньому банківському ринку. Але латвійські і деякі інші іноземні банки зайняли ринок нерезидентів. Коли в 2012 році фінансова криза вдарила по Кіпру, який був головним офшорем для грошей з Росії. Тож інвестори почали шукати альтернативи. І Латвія змогла отримати вигоду від цього процесу. Латвійська влада тривалий час наполягала, що всі гроші з пострадянського простору в країні отримані легально.

"Лише частина з цих коштів законна. Але інша частина брудна. Лінія дуже тонка між законним бізнесом обслуговування нерезидентів і відмиванням грошей", - сказала Ємберга.

Латвійські кредитори зіштовхнулися з низкою скандалів. Банки в країні були каналом для відмивання 230 мільйонів доларів російськими чиновниками, яке виявив юрист Сергій Магнітський. Офшорні компанії, пов'язані з Мухтаром Аблязовим, якого підозрюють у отриманні обманом від BTA bank мільярда доларів, були звинувачені судом Лондона в проведенні грошей через латвійські банки. Інші ризькі банки звинуватили в проведенні частини цих грошей через три банки в Молдові в 2014 році.

Латвія повинна була приєднатися до єврозони в 2014 році. Але цей процес був сповільнений через занепокоєння Франції через латвійську банківську систему. Втім, через тиск Організації економічного співробітництва і розвитку балтійська країна перейшла на євро в 2016 році.

Тоді головою Комісії з питань ринків капіталів і фінансів став Петерс Путнінс, який зміг добитися певного прогресу у посиленні регуляції. Він змусив банки змінити свої бізнес-моделі. Кількість депозитів нерезидентів скоротилася до найнижчого рівня за п'ять років.

Це змушує деяких оглядачів дивуватися тому, що американські звинувачення проти ABLV Bank з'явилися саме зараз.

"Якби це сталося три роки тому, я б зрозумів", - сказав директор Центру дослідження фінансових злочинів і безпеки в Royal United Services Institute в Лондоні Том Кітінж.

"Час був вибраний дуже дивно. Хіба що було пролито світло на щось ще або люди втомилися від латвійської причетності до скандалів з відмиванням грошей і вважають, що латвійці зробили не достатньо", - додав він.

Нагадаємо, 16 лютого детективи Бюро з боротьби та запобігання корупції провели серію обшуків в Банку Латвії, а також у помешканні його президента Ілмара Рімшевічса.

Наступного дня його протягом декількох годин допитували. Голова центробанку залишив Бюро лише в ніч на неділю, 18 лютого.

За даними латвійських ЗМІ, Рімшевіча у підозрюють те, що він у складі злочинної групи вимагав хабара у керівників латвійських банків.

Зокрема, йдеться про вимагання високопосадовцями Банку Латвії хабара в одного з найбільших акціонерів Norvik Banka росіянина Григорія Гусельникова.