Серйозним зовнішньополітичним випробуванням для нового президента США Джо Байдена стало ув’язнення російського опозиціонера Олексія Навального, який повернувся з Німеччини в Росію. У країні спалахнули протести, і Кремль відреагував жорстокими репресіями. Російський суд прийняв рішення ув’язнити Навального. Це досить серйозна ситуація, і реакція Байдена задасть тон політиці його адміністрації щодо Росії та поводження з порушеннями прав людини за кордоном, пише Politico.
Байден повинен реалізувати те, що він проповідував під час передвиборчої кампанії: об'єднати союзників Америки в новому дипломатичному натиску на режим російського президента Володимира Путіна.
Розпочати це для адміністрації Байдена, яка тільки входить у курс справ може бути нелегко, але діяти варто вже зараз. Навальний привернув увагу всього світу. Особливо це стосується Європи, де бізнес-інтереси на користь економічної взаємодії з Кремлем є досить стійкими, і за замовчуванням інстинкт багатьох міністерств закордонних справ полягає у заспокоєнні напруженості та посередництві між США та Росією. Щоб країни ЄС насправді рішуче діяли проти режиму Путіна знадобиться не лише союзництво із США, а й реальне обурення діями Кремля.
Таке обурення існувало в 2014 році після вторгнення Росії в Україну. Разом США та ЄС - дві з трьох найбільших економік світу, запровадили жорсткі санкції проти Росії. Подібна тривога була в Європі у 2016 та 2017 роках, коли Росія втручалася у вибори у США та Франції. Проте адміністрація президента США Дональда Трампа ніяк на це не відреагувала, позбавивши ЄС імпульсу, необхідного для спонукання 27 країн-членів до дії.
Обурення Європи ситуацією, пов’язаною з Навальним, дає адміністрації Байдена можливість реалізувати перший крок ефективної стратегії проти режиму Росії: створення єдиного фронту між Америкою та Європою. У жовтні, поки адміністрація Трампа мовчала про отруєння Навального, ЄС зробив важливий крок щодо запровадження санкцій проти деяких високопоставлених російських чиновників. Ці заходи забороняють російським чиновникам їхати до ЄС та заморожують їхні активи в межах юрисдикції країн блоку. Те, що ЄС зміг зробити такий крок без жодної підтримки з боку США - демонструє серйозність, з якою європейські країни розглядають дії режиму Путіна.
Але для боротьби з режимом у Кремлі знадобляться більш рішучі заходи - і, що особливо важливо, необхідна підтримка нової адміністрації Байдена. Для початку Сполученим Штатам слід швидко наздогнати своїх європейських союзників, запровадивши власні санкції. Далі адміністрація Байдена повинна провести переговори на рівні експертів з представниками ЄС, щоб розробити стратегії варіантів санкцій, які можуть бути швидко запроваджені залежно від подальших кроків Кремля. Заходи мають варіюватися від додаткових санкцій проти клептократичної мережі Путіна до більш серйозних дій - наприклад, заморожування активів однієї або декількох державних російських банків або компаній, що працюють з викопним паливом. Кремль отримує велику вигоду від доступу до Заходу, оскільки олігархія, яка підтримує режим, використовує цей доступ для зберігання коштів. Таким чином, «відключення» цього доступу є розумним способом для Сполучених Штатів та Європи вплинути на Кремль.
Побудова трансатлантичної єдності проти режиму Кремля принесе дивіденди адміністрації Байдена на довгі роки. Уряди не можуть просто запроваджувати, а потім забувати про санкції. Це сталося після інавгурації Трампа, в 2017 році, коли санкції США та ЄС залишалися в стагнації і тим самим втратили свою ефективність. Фірми змінили назви та створили дочірні компанії, олігархи знаходили нові способи приховування активів, а економіка адаптувалася. Швидко налагодивши єдність з ЄС щодо санкцій, адміністрація Байдена може запровадити дійсно ефективну систему, в якій американські та європейські чиновники регулярно будуть «перевіряти» лазівки, щоб санкції зберігали свою силу.
Але водночас, адміністрація Байдена повинна бути готова до зустрічної реакції з боку Росії. Нещодавня російська хакерська атака на американські державні відомства, ймовірно, дала Кремлю важелі впливу та можливість помститися. Наразі повністю незрозуміло, яку саме інформацію отримали хакери і як вони можуть її використати.
У своєму першому етапі санкцій ЄС та США повинні дати Росії можливість «виправитися». Але якщо режим буде агресивно реагувати, санкції варто посилювати. Основні галузеві санкції, такі як включення до «чорного списку» центральних вузлів російської фінансової галузі, повинні бути збережені в резерві. Це змусить Кремль двічі подумати про те, як він реагує, знаючи, що Захід може посилити тиск.
Звісно, початок серйозного протистояння з такою країною, як Росія, буде складним завданням, враховуючи й те, що вона має ядерну зброю. Але режим Кремля вже давно вийшов за критичні межі правил глобальної взаємодії. Він використовує хімічну зброю для вбивства опонентів, вдається до військового вторгнення до країн-сусідів, здійснює кібератаки на цивільні системи. Схоже, що Кремль взагалі не боїться переходити «червоні лінії», тому встановлення стримування є важливим. Оскільки режим Путіна залишається залежним від свого доступу до Заходу, США та Європа повинні мати інструменти для економічного тиску, що стримувати дії режиму без початку війни.
Звісно, санкції не будуть панацеєю. Ніхто не повинен розраховувати на те, що вони зупинять амбіції Кремля. Мета полягає в тому, щоб стимулювати Кремль змінити свою поведінку. Трансатлантичні санкції, особливо під час протестів у країні, вдарили б по режиму в критичний момент. Тому зараз настав час узгоджених трансатлантичних дій, резюмує видання.
17 січня опозиціонер Алєксєй Навальний повернувся в Росію з Німеччини. У берлінській клініці «Шаріте» політик проходив курс лікування і реабілітації після того, як російські спецслужби отруїли його бойовою речовиною «Новічок».
При проходженні паспортного контролю Навального затримали на тій підставі, що він 29 грудня був оголошений в розшук як порушник умов випробувального терміну.
На наступний день після затримання Навального заарештували на місяць, засідання суду організували прямо в поліцейській дільниці.
2 лютого його засудили до 3,5 років позбавлення волі за «неодноразове порушення громадського порядку» після умовного засудження. З терміну відняли 10 місяців домашнього арешту, опозиціонер має провести в колонії загального режиму 2 роки і 8 місяців.
Чому Кремль пішов на загострення ситуації навколо опозиціонера? Чому Навальний, знаючи про загрозу арешту, все ж повернувся в Росію? Про це читайте в статті Олексія Коваля «Путіну потрібен Навальний» у ZN.UA.