Асад і повстанці вкрай далекі від компромісу, конфлікт наближається до загострення – WP

Президент США Барак Обама заявив, що він не хоче, щоб конфлікт у Сирії перетворився на проксі-війну. На жаль, це вже відбувається, поки йде боротьба з бойовиками "Ісламської держави", пише Девід Ігнатіус на сторінках видання The Washington Post.

Сполучені Штати думають, що партнером у боротьбі з ІД є сирійська курдська сила, відома як YPG. Але, в той же час Туреччина каже, що YPG - це курдська терористична група. Росія, тим часом, стверджує, що бореться з "Ісламською державою", разом із силами, лояльними президентові Сирії Башару Асаду. "Але російські військові літаки бомбили ісламістські повстанські групи, які таємно підтримуються США, Туреччиною та Йорданією", - йдеться в статті.

"Битва виглядає страхітливо, як війна Росії в Афганістані на її початку", - пише Ігнатіус.

Крім того, як пояснює автор статті, Саудівська Аравія та Іран вели боротьбу в Сирії протягом майже чотирьох років. Ця боротьба найбільш "токсична", тому що підживлювалася гострим конфліктом між сунітами і шиїтами - "релігійним пеклом" на Близькому Сході.

Автор статті вказує на безліч суперечностей у нинішній ситуації в сирійському конфлікті. "Чому це відбувається ескалація конфлікту в той час, як проходять дипломатичні переговори про вирішення конфлікту? Сполучені Штати, Росія, Іран, Туреччина і Саудівська Аравія направили своїх представників до Відня минулого тижня, щоб дослідити політичний перехідний період (в Сирії – ред.). Але зустріч не була обнадійливою: не були присутні сирійські комбатанти, і сторони переговорів не дійшли до спільного бачення перехідного періоду", - йдеться в статті.

На думку автора, "війна і переговори" - це повторюваний цикл у близькосхідному конфлікті. Так що, можливо, недавня військова ескалація є прелюдією до дипломатичних переговорів, оскільки кожна сторона намагається розширити свою територію і зміцнити свої позиції, перш ніж почати серйозні переговори. "Але і повстанці, і Асад, здається, не готові до компромісу як ніколи", - стверджує Ігнатіус.

На північному фронті, Сполучені Штати повинні посилити свої консультації з Туреччиною, оскільки ескалація відбувається через підтримку сирійських курдських сил та їх арабських союзників. (Варто зазначити, що в жовтні Туреччина пригрозила вдарити по сирійським курдським ополченцям, яких підтримує США в Сирії в боротьбі проти ІД.) Крім того, пише автор, американські війська будуть потребувати повітряної підтримки - не тільки для ударів по ІД, але і для поповнення запасів, надання допомоги.

"Що думає Туреччина про більшу роль США на її кордоні, особливо після вирішальної перемоги на виборах у неділю партії президента Реджепа Тайіпа Ердогана? Представники Пентагону кажуть, що турки повинні бути впевнені в тому, що Сполучені Штати в даний час зможуть взяти під контроль 25 тисяч бійців YPG", - йдеться в статті.

На південному кордоні Сирії з Йорданією Сполучені Штати допомагали тренувати повстанців (так званий Південний фронт) – 35 тисяч бійців. Минулого тижня російські військові літаки атакували деякі з цих підтримуваних США сил на південному заході Сирії. "Але, судячи з безжальної логіки конфлікту в Сирії, найгірше ще попереду. Майор Ессам аль-Райез, представник Південного фронту, сказав у телефонному інтерв'ю у вівторок, що його сили очікують нового сирійського натиску (з боку сил Асада – ред., підтримувані Росією) на цьому тижні з метою повернути території на південь від Дамаска. Це прагнення до "перемоги" тільки допомагає екстремістам", - пише Ігнатіус.

"Якщо Росія, Іран, Туреччина та інші учасники проксі-війни не будуть сприяти детонації цієї "бомби", то в майбутньому можна чекати ще більш руйнівного "вибуху", - підсумовує автор.

Повітряна військова кампанія Росії в Сирії почалася 30 вересня після відповідного запиту президента країни Башара Асада, якому з моменту початку війни в Сирії в 2011 році Росія надає підтримку, у той час як країни НАТО і ЄС звинувачують режим Асада у військових злочинах і вимагають його відставки.

Незважаючи на оголошену Росією мету військової кампанії - боротьба з бойовиками "Ісламської держави", західні держави, а також Турція та Саудівська Аравія заявляють, що цілі бомбардувань РФ в Сирії - в першу чергу, сирійські повстанці, опозиційні к Асаду, а не терористи "ІД".

Аналізуючи цілі Росії в Сирії, Віктор Каспрук у статті Сирійський "бікфордів шнур" Путіна DT.UA зазначає, що "путінська гра" полягає в тому, що йому зовсім не потрібна вся Сирія. Адже для повного контролю за її територією Російська Федерація не має ні військових, ні фінансових ресурсів.

А ось організація утворення на кшталт "Алавітської народної республіки" (на чолі зі збереженим Башаром Асадом), територія якого пролягатиме вздовж сирійського узбережжя Середземного моря, - та програма мінімум, до досягнення якої Кремль може докласти рештки всіх своїх сил.