Америці Трампа варто остерігатися шляху Туреччини Ердогана – Financial Times

Американський президент Дональд Трамп і президент Туреччини Таїп Ердоган зустрілися у вівторок, 16 травня, у Вашингтоні. Під час своєї зустрічі президенти могли зрозуміти, як сильно вони схожі, пише Гідеон Рахман у матеріалі на Financial Times.

Автор зазначає, що президенти США і Туреччини націоналісти і обіцяли повернути колишню велич своїм країнам. Обидва лідера перетворили управління державою у сімейну справу, а ключові посади в уряді займають чоловіки їх дочок. Обидва різко критикувалися елітами з великих міст, але знаходили відгук у глибинці своїх країн. Обидва лідера звинувачували чиновників своєї держави в інтригах проти них.

Однак найбільш страшною для американців повинна бути схожість президентів у їх ставленні до ЗМІ і судів. Трамп називає американських мейнстрімних журналістів "найбільш нечесними людьми в світі", а їх новини неправдивими. Точно так само Ердоган знаходиться в стані війни з багатьма турецькими ЗМІ. Трамп різко розкритикував суддю за блокування свого закону біженцям, тоді як Ердоган у своєму протистоянні з конституційним судом дійшов до арешту його суддів.

Критичної різницею між президентами є те, що Ердоган зміг довести політичну систему своєї країни до автократії. Ердоган використовує такі репресії до ЗМІ та судовій системі, які у США просто неможливі. Поки Трамп обмежений сварками з американськими телеведучими, Ердоган заарештував більше 120 журналістів. Точно також, на тлі звільнення голови ФБР Джеймса Комі, Ердоган звільнив більше 4 тисяч прокурорів і суддів з моменту введення надзвичайного стану минулого літа.

Існує два можливих висновки з цієї різниці між Туреччиною Ердогана і США Трампа. Перший, який звучить комфортно для американців, передбачає домінування політичних систем над окремими особистостями. Трамп може володіти інстинктами автократа, але американська система стримування і противаг, а також її демократична традиція убезпечить США від погіршення ситуації. Туреччина є країною з історією військових переворотів і зупинень демократії, що робить її інститути менш міцними, ніж американські.

Другий можливий висновок, який буде не таким приємним для американців, передбачає, що у разі тривалої дії, будь-яка демократична система піддається небезпеці з боку авторитарного лідера. Ердоган став прем'єр-міністром в 2003 році, і за ці роки він сильно змінив країну.

Способи, якими Ердоган звертав свободи, повинні насторожувати нинішню Америку. Турецький президент завжди мав можливість спертися на свою групу політиків, які готові захищати будь-які його дії, якими божевільними вони б не були. Точно також, як група підтримки Трампа в Сенаті, яка готова підтримати будь-яке його рішення, навіть відставку глави ФБР.

Другим небезпечним моментом може бути те, що Ердоган використовує загрозу тероризму, як спосіб для усунення своїх політичних опонентів. Туреччина оголосила надзвичайний стан у липні минулого року, а президент користується ним і тепер. Нічого подібного не може бути в США, за її політичної системи та конституції. Однак якщо США переживе терористичну атаку, то Трамп може попросити будь-яких надзвичайних повноважень, і він їх отримає.

Видання The Washington Post повідомило, що Трамп на зустрічі з Лавровим передав йому секретну інформацію розвідки. Тим самим президент США поставила під загрозу найважливіше джерело американських спецслужб, що постачає інформацію про діяльність "Ісламської держави".