ZMINA: В Україні хочуть змінити Закон про омбудсмена, щоб відповідати рекомендаціям Ради Європи

В офісі омбудсмена планують внести зміни до Закону "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" з метою посилення незалежності інституту омбудсмена та відповідності до рекомендацій Ради Європи. Про це повідомляє ZMINA.

"Українські правозахисники багато років поспіль закликають владу розв’язати деякі питання у законодавстві, пов’язаному із роботою омбудсмена", – йдеться у заяві.

До прикладу, кажуть правозахисники,  пропонували надати Уповноваженому можливість виносити обов’язкові приписи для держструктур, щоб ефективніше захищати інтереси громадян, залучати громадськість до обрання на цю посаду, а також заборонити обиратись людям, які протягом останніх п’яти років працювали у силових органах.

"Радили також зазначити у переліку вимог до кандидата на посаду омбудсмена правозахисний досвід, а вік, з якого можна обиратися, зменшити із 40 до 35", – додали у відомстві.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Лубінець: Минулого року зафіксували понад 1000 випадків конфлікту між цивільними та ТЦК

До правозахисників зі ZMINA потрапили документи, згідно з якими, представлений 9 квітня проєкт змін до закону, зокрема, пропонує таке:

- додати Уповноваженого Верховної Ради з прав людини до переліку розпорядників бюджетних коштів;

- унормувати, що у своїй діяльності омбудсмен керується Конституцією, законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана парламентом, а також додати згадку про “загальновизнані норми міжнародного права і міжнародного звичаєвого права в сфері прав людини”;

- до мети парламентського контролю за дотриманням права людини додати згадку про права дитини та “додержання принципів належного адміністрування у державному управлінні”;

- зазначити, що “Уповноважений є незалежним у здійсненні парламентського контролю за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина”;

- зазначити, що омбудсмен повинен мати вищу освіту, відповідний професійний досвід, у тому числі у сфері захисту прав та свобод людини і громадянина впродовж щонайменше десяти років, високі моральні якості та впродовж останніх п’яти років перед обранням проживати в Україні;

- прописати в законі, що Уповноваженим не може бути людина з непогашеною та не знятою судимістю, окрім реабілітованих, а також посаду не може обійняти громадянин іншої держави.  

Пропонується також внести зміни й у процес висування кандидатури на посаду Уповноваженого. Нині її може вносити голова парламенту або група депутатів, яка складає не менше однієї четвертої від конституційного складу ВРУ. Після цього профільний комітет розглядає кожного кандидата та надає висновки депутатам, які ухвалюють рішення у парламенті.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Позиція понтифіка — результат роботи України. Але зараз ми не на порозі обміну "всіх на всіх" — Лубінець

За словами очільниці Центру прав людини ZMINA Тетяни Печончик, розробка змін до Закону "Про Уповноваженого ВР з прав людини" була однією із публічних обіцянок Дмитра Лубінця, коли його обрали на посаду омбудсмена.

"Зараз можемо вважати цю обіцянку виконаною, і добре, що це сталося на другий рік його роботи, а не наприкінці каденції, коли парламент знову буде вибирати нового Уповноваженого. Таким чином є можливість не міняти правила гри напередодні, а добре до цього підготуватися", – наголосила вона.

За її словами, протягом двох тижнів Уповноважений має винести текст законопроєктів на громадське обговорення, а після прийняття пропозицій від громадськості та правок законопроєкти будуть зареєстровані в парламенті.

"Сподіваємося, що Верховна Рада підтримає запропоновані зміни до 24 нормативно-правових актів: кодексів та законів України, без змін до яких впровадження нових підходів неможливе. Це довгоочікувані зміни, які відповідають Паризьким принципам і особливо доречні в контексті руху до ЄС", – додала вона.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Російська сторона зараз вирішує, чи допускати турецького омбудсмена Малкоча до українських полонених — Лубінець

Раніше Уповноважений ВРУ з прав людини Дмитро Лубінець, який звертався до міжнародних організацій щодо розстрілу рашистами українських воїнів поблизу Кринок, зізнався, що ООН та МКЧХ не знають, як реагувати на таке порушення норм Женевської конвенції. Він також наголосив, що Моніторингова місія Організації об'єднаних націй лише нещодавно почала фіксувати такі випадки у своїх звітах, досі цього не робили.