Зеленський підписав закон про "прослушку" для НАБУ і ДБР

Президент Володимир Зеленський підписав закон про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу, що надає Національному антикорупційному бюро та Державному бюро розслідувань право на самостійне негласне зняття інформації з каналів зв'язку. Через відсутність повноважень здійснювати "прослушку" фігурантів кримінальних проваджень НАБУ і ДБР змушені звертатися до Служби безпеки України.

На сайті Верховної Ради сказано, що закон №187-IX (зареєстрований як законопроект №1009) 15 жовтня було повернуто до парламенту з підписом президента.

Зокон вносить зміни до ст. 263 Кримінально-процесуального кодексу, згідно з яким НАБУ і ДБР будуть уповноважені знімати інформацію з телекомунікаційних мереж.

Початковий проект закону передбачав надання генпрокурору права санкціонувати негласні слідчі дії, включаючи "прослушку", обшуки і затримання народних депутатів без згоди Верховної Ради. Однак депутати, включаючи фракцію "Слуги народу" відмовилися голосувати за ці норми.

Крім того, Рада не стала скасовувати більшість "правок Лозового", переглянувши, зокрема, ту, яка стосується проведення експертизи у кримінальних провадженнях. Нова редакція КПК дозволяє проводити експертизу не лише державним спеціалізованим установам.

Разом із тим, "правки Лозового", що регламентують терміни проведення досудового розслідування і надають підозрюваному право оскаржити в суді повідомлення про підозру, залишені без змін.

10 вересня Верховна Рада прийняла в першому читанні президентський законопроект №1009 про внесення змін до кримінально-процесуального законодавства. За скасування "правок Лозового" і надання НАБУ і ДБР права на самостійну "прослушку" проголосували 297 депутатів.

Законопроект також передбачав скасування норми про заборону обшуків і "прослушки" народних депутатів без згоди Верховної Ради. 4 жовтня Рада підтримала законопроект у другому читанні, але вже без цієї норми.

Так звані "правки Лозового" встановлюють граничні строки досудового слідства, зобов'язують слідство закривати провадження, якщо протягом року після його реєстрації не вдалося встановити підозрюваних або ж оголосити їм підозру. Вони також передбачають обов'язкову санкцію суду на проведення експертиз у кримінальних провадженнях. У разі відхилення судом клопотання про дозвіл обшуку слідчий або прокурор не мають права звертатися з повторним клопотанням без зазначення нових обставин у справі.