Завдання "не проґавити можливості та шанси" більше не працює – психолог

У сьогоднішніх батьків часто виникає почуття страху не встигнути. Відчуття, що ти впускаєш якісь можливості, твоя дитина їх втратить. Але завдання "не проґавити", яке колись здавалось правильним, не працює в сучасних реаліях, пояснює відомий російський психолог Людмила Петрановська.

"Це теж реальність нашого світу. Коли нам здається, що ми щось втрачаємо, нам не здається. Можливостей зараз для всього – освіти, самореалізації, для того де, як і з ким жити, чим захоплюватися, що робити у вільний час, з ким спілкуватися – набагато більше, ніж обмежений лінійний час і обмежені обсяги нашого мозку та нашої уваги. Тому ця задача, яка колись здавалася нам правильною – не проґавити можливості, шанси, - нерелевантна сьогоднішньому часу", - розповіла Петрановська в інтерв'ю ZN.UA.

За словами експертки, зараз завдання прямо протилежне – відсікати. Коли можливостей стає надмірно багато, розумна поведінка – не добігти, якомога швидше, а запитати себе: "А мені це треба? Навіщо?".

"Коли батькам здається, що дитина щось впускає – це правда. Він мільйон усього впускає. Ну і що? Це як з їжею. Колись стояло завдання добути їжу, щоб нагодувати дитину, зараз дуже часто, – як зробити так, щоб вона не переїла. Завдання – не все встигнути. Це неможливо. Завдання – як з усіх можливостей обрати якийсь необхідний мінімум, і щоб це було до снаги", - зазначає психолог.

Немає жодного об'єктивного, правильного для всіх переліку можливостей, як і доказів того, що якийсь конкретний вибір набагато кращий всі інші.

"Кожен вирішує сам. Немає жодного об'єктивного, правильного для всіх переліку. Тому що немає ніяких доказів, що ось такий вибір значно кращий, ніж цей. Та не знаємо ми, який виявиться краще", - каже Людмила Петрановська.

Психолог радить також на зациклюватися на проблемі гаджетів і знаходження дитини онлайн, оскільки це питання поки що до кінця не вивчене.

"Ніхто не скаже вам, як це повинно бути. Це зовсім нове явище. Гаджети стали масово доступні років десять. Досліджень мало. Як я вже говорила, щоб зрозуміти, що щось відбувається і почати всерйоз це аналізувати, нам зазвичай потрібно років десять. Так що той, хто каже, що все знає, м'яко кажучи, прибріхує", - пояснює вона.

У кожному конкретному випадку питання має вирішуватися індивідуально. Якщо батькам здається, що гаджети впливають на дитину негативно, через них він відмовляється від важливих видів діяльності, є сенс обмежити їх використання. Якщо ж у дитини все добре, в неї є реальні друзі, вона у футбол ганяє, можна не обмежувати час перебування в мережі.

Докладніше про те, як виховати дітей, готових до викликів сучасного світу, читайте в інтерв'ю Людмили Петрановської для ZN.UA.