Замість обладнання для потокового кисню Україна знову купує концентратори – журналістка

В Україні третя (справжня) хвиля ковіду – цілком очікувана, і час, щоб підготуватися до неї, був. Однак в той час, коли система мала чітко і своєчасно увімкнутися, з вакцинацією, киснем і медиками знову виникли проблеми.

Наприкінці жовтня розпорядження керівника робіт із ліквідації наслідків надзвичайної ситуації (COVID-19) зі змінами переліку ковідних лікарень виходили буквально щодня. Одні лікарні зі списку зникали, інші з'являлись.

«Головлікарів змушували виділяти у своїх лікарнях додаткові ліжка під ковід. Таким чином розмиваючи захворюваність і уникаючи «червоної» зони. Однак далеко не завжди ці лікарні мали матеріально-технічні можливості, щоб забезпечити додаткові ліжка киснем, лікарськими препаратами, кадрами», - пише редакторка відділу «Соціум» ZN.UA Алла Котляр.

За свідченням лікарів, на первинку придбали дорогі двопотокові концентратори – 10-ти та 25-літрові, які неможливо використовувати для лікування хворих у домашніх умовах. Їх у кращому випадку забирала вторинка.

Замість закупівлі та встановлення обладнання для потокового кисню знову було виділено субвенцію на закупівлю кисневих концентраторів.

«Це вже стало традицією – закуповувати не те, що справді потрібно, а те, що виявляється доступнішим. У цьому випадку – з легкої руки консультанта «Великого будівництва» Юрія Голіка», – пише Котляр.

За півтора роки пандемії кисневі станції, які не залежать від зовнішніх поставок, мають менше 1% лікарень. За даними системного аналітика Євгена Істребіна, станом на 29 жовтня близько 13 тисяч пацієнтів у лікарнях перебували на концентраторах, а не на потоковому кисні.

Водночас кисневі станції будуть потрібні завжди. Це полегшує логістику, скорочує кількість обслуговуючого персоналу. Це надійне джерело, на яке завжди можна розраховувати, наголошує авторка.

Ще 15 липня Верховна Рада у першому читанні ухвалила законопроєкт про виділення на кисневі станції 300 млн грн. За словами народного депутата Інни Совсун («Голос»), 7 вересня МОЗ надало інформацію, що на закупівлю кисневих станцій потрібно 1 млрд 108 тисяч грн. 28 вересня Кабмін виділив на це лише 395 мільйонів.

Зараз хворі на коронавірус потребують кисню у п'ять-шість разів більше, ніж це було в попередню хвилю, проте ці гроші досі заблоковані на рахунках МОЗ. Водночас на митниці «маринуються» медпрепарати не пакистанського, а індійського виробництва. Наприклад, такий необхідний «Ремдесивір».

Тим часом із середини жовтня два найбільші виробники кисню в країні закрилися на планові регламентні роботи. Україна була змушена закуповувати кисень у Польщі, а медики – заощаджувати, «зрізаючи» норму пацієнтам із сатурацією 92-95.

1 листопада в етері з медичним експертом ЮНІСЕФ Катериною Булавіновою анестезіолог Роздільнянської ЦРЛ Іван Черненко розповідав про те, як у його лікарні заощаджують кисень. Того ж дня перший заступник міністра охорони здоров'я Олександр Комарида заявив : «В Україні дефіциту кисню не було. Під час пікових навантажень на систему були перебої з логістикою».

2 листопада Міністерство енергетики Білорусі повідомило: системний оператор «Укренерго» надіслав запит на аварійну допомогу на постачання електроенергії потужністю 500 МВт-год для підтримки України. До розбалансування системи призвів одночасний аварійний ремонт одразу трьох енергоблоків ДТЕК, що можна розцінювати як своєрідний спосіб компанії заощадити вугілля в умовах дефіциту.

Експерти прогнозують віялові відключення електрики на тлі низьких запасів вугілля на складах українських ТЕС та ТЕЦ. І це означає відключення кисневих концентраторів, що вже відбувається в Одесі.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

МОЗ інформуватиме українців щодо наявності у лікарнях кисню

Україна – третя після США і Росії за кількістю смертей від ковіду на добу. Влада черговий раз провалила підготовку до нової хвилі. Перед Віктором Ляшком, призначеним на посаду міністра охорони здоров'я України 20 травня нинішнього року, щодо ковіду, по суті, стояло тільки три завдання – організувати і провести вакцинальну кампанію; підготувати медсистему до нової хвилі; розробити ефективні карантинні заходи та способи контролю над ними. Як він із ними впорався?Читайте у статті Алли Котляр «Велика госпіталізація»: чому так багато українців помирає від коронавірусу».