Про це на сторінках The American Interest пише експерт Інституту МакКейна Девід Крамер. Він переконаний, що найперше, що потрібно Заходу зробити для підтримки України – це раз і назавжди відмовитися від Мінських угод. Автор звертає увагу на те, що в них зовсім не згадується про окупацію Криму і необхідність його повернути під контроль України. Також в угодах згадуються якісь ефемерні "іноземні сили", а не "російські війська".
На думку автора, виконання їхніх умов не просунулося вперед з вини Росії, яка не виконала жодного пункту. Але при цьому, Німеччина і США несправедливо намагаються тиснути на Україну, закликаючи її ухвалити зміни до Конституції, які будуть гарантувати автономію окупованим територіям Донбасу, і провести вибори під дулом російських автоматів. Крамер підкреслює, що голосування на окупованих територіях провести не можливо, тому що вимушені переселенці не можуть безпечно повернутися додому.
Однак Захід продовжує тиснути на Київ замість Москви, яка навіть не намагалася виконувати Мінські угоди. Крамер називає позицією європейських і американських дипломатів "ледачою" і "несправедливою до України", нагадуючи про їхні слова нібито про незамінність угод, підписаних в столиці Білорусі. Він нагадує, що Москва досі цинічно заперечує наявність своїх військ в Донбасі. До того ж вона показала себе поганим переговірником не лише в Україні. Тому Заходу саме час змінити підхід до неї.
"ЄС, США, Канада, Японія і інші країни, які ввели санкції проти Росії за вторгнення в Україну, повинні змінити Мінські угоди лаконічним твердженням: санкції проти Росії будуть в силі і навіть посиляться з часом, якщо Росія не виведе всі свої війська і зброю з України (включно з Кримом) і не почне поважати суверенітет України і її територіальну цілісність, а також доки вона не поверне усіх громадян, які були викрадені на українській території. Не треба вести переговори з Володимиром Путіним. Це повинна бути декларація", - радить Крамер.
Він додає, що західні лідери повинні чітко дати зрозуміти, що Україна стала жертвою агресії Росії. І санкції будуть діяти доти, доки Путін не лишить її в спокої.
В цей же час, лишиться ще внутрішній фронт, на якому Заходу теж потрібно допомогти Україні перемогти. Йдеться про боротьбу з корупцією, яка поширена навіть у найвищих колах влади. Перш за все, на думку автора, США, ЄС і інші міжнародні організації повинні обумовити свою подальшу фінансову допомогу Україні, пообіцявши гроші в обмін на реальні результати, а не на балачки. Однак передачі летальної зброї це не стосується, оскільки, на думку автора, вона повинна була відбутися безумовно ще два роки тому.
По-друге, США повинні запропонувати Україні рішучу допомогу з боку ФБР і Департаменту юстиції в області проведення розслідувань проти корупціонерів. При цьому Вашингтон повинен дати чітко зрозуміти, що готовність прийняти таку допомогу буде випробуванням для нового уряду в Києві і його бажання реально позбутися корупції.
По-третє, Захід повинен перевірити всі чеки на великі суми українських чиновників і олігархів, з'ясувати, звідки в них гроші на дорогі покупки компаній і нерухомості в ЄС і США. Таким чином, Вашингтон і Брюссель повинні унеможливити виведення грошей корупціонерів за межі України.
По-четверте, на думку експерта, час ввести санкції проти громадян України, які мають відношення до корупції на найвищому рівні влади. На його думку, це подіє, оскільки якщо в "чорний список" потрапить навіть невелика група чиновників, це все одно відіб'є охоту в інших красти державні гроші.
Мінські угоди були підписано 12 лютого 2015 року за підсумками переговорів лідерів України, Росії, Франції та Німеччини.
Керівники країн Заходу неодноразово заявляли, що зняття санкцій проти Росії можливе лише після повного виконання всіх пунктів угоди.
В ніч з 3 на 4 березня в Парижі відбулися переговори глав МЗС "Нормандської четвірки". В порядок денний зустрічі було включено обговорення питань безпеки і проведення виборів в окремих районах Донецької і Луганської областей. Крім того, міністри обговорили обмін полоненими, у тому числі, звільнення заручників, що утримуються бойовиками і Росією в ОРДЛО, окупованому Криму і на території РФ.