Західні ЗМІ: У Путіна немає причин боятися і змінювати плани щодо України

Президент США Барак Обама знову позбавив санкції гостроти, зробивши вибір на користь економічних півзаходів. Новий раунд санкцій знову більш примітний тим, що не зроблено, - пишуть ЗМІ, відзначаючи, що московська біржа відреагувала "пожвавленням імені Обами". Європейці також проводять політику бездіяльності, покликану виглядати як дія, нарікають оглядачі.

28 квітня США і Євросоюз наклали нові санкції на Росію, після чого курс рубля зміцнився, а індекс ММВБ зріс на 1,5 %. "Ринки не сприйняли цю реакцію на війну Кремля на Україну серйозно, не сприйме її і президент РФ Володимир Путін", - вважають аналітики The Wall Street Journal.

Минулого тижня держсекретар США Джон Керрі у різких виразах засудив дії Москви на сході України, проте Обама відклав введення санкцій, а потім позбавив їх гостроти. Білий дім вніс до чорного списку ще сім російських чиновників і 17 компаній, що мають стосунок до наближених Путіна. Євросоюз, зі свого боку, наклав санкції на 15 російських і українських громадян.

Єдиний помітний фігурант списку США - Ігор Сечін, близький друг Путіна і прихильник жорсткого курсу. "Даний раунд санкцій знову більш примітний тим, що не було зроблено", - йдеться в редакційній статті. До списку планували включити главу "Газпрому" Олексія Міллера, проте Обама його викреслив. У Кремлі побоювалися, що США "Газпром", "Внешторгбанк" і "Сбербанк" зазнають санкцій, проте у результаті адміністрація не торкнулася навіть очолюваної Сечіним "Роснефти".

Акції "Роснефти" все ж впали на 1,7 %, проте акції "Газпрому" і "Сбербанку" зросли на 2 % і 5 % відповідно. "Вважайте це московським пожвавленням імені Обами", - іронізує WSJ.

Агресія Путіна проти України не слабшає і стає все більш безрозсудною. Реакція Обами, навпаки, весь цей час була повільною і болісно зваженою, коментує The Washington Post.

Не дивно, що, оголошуючи про введення нових санкцій, Обама висловив скептицизм щодо їхньої ефективності. "Ми не розраховуємо на негайну зміну політики Росії", - заявив журналістам старший помічник президента.

Обама заявив, що мета санкцій проти наближених до Путіна бізнесменів і їхній компаній - "вплинути на розрахунки" російського президента. "Як і у випадку з невдалою спробою вплинути на розрахунки президента Сирії Башара Асада, в Білому домі вважають, що правителя, який влаштував безпричинну агресію, можна м'яко підвести до того, щоб він "з'їхав" з обраного шляху, за допомогою півзаходів", - критикує видання.

В адміністрації США відзначають, що "секторальні" санкції проти Росії залишаються в резерві для стримування російського вторгнення. Однак більш реалістичною авторам статті здається причина, на яку натякнуло високопоставлене джерело видання з урядових кіл: адміністрація не захотіла діяти без Євросоюзу, який також оголосив лише про мінімальне розширення санкцій.

"Вирішивши не використовувати наявну в його розпорядженні економічну зброю і розтрубивши про цю стриманість на весь світ, Обама каже Путіну і будь-якому іншому потенційному агресору, що їм як і раніше особливо нічого боятися з боку США", - підсумовує The Washington Post.

Всього через кілька годин після того, як Обама оголосив про введення нових економічних санкцій проти Росії, держсекретар США Керрі дав інтерв'ю The Wall Street Journal.

У ньому Керрі, зокрема, підтвердив готовність США вести проти Росії так звані "секторальні" санкції: "Ми дуже близькі до цього. І якщо вони продовжать йти тим же шляхом, саме до цього все і дійде".

Глава американської дипломатії наполягає на ефективності санкцій проти російської економічної і політичної еліти. Його головний аргумент простий: Путін поки не зробив фатальний крок - не відправив війська на схід України.

У Керрі немає ніяких сумнівів в тому, що дії Росії - це продукт рішучості однієї конкретної людини, Путіна. На його думку, українська криза "очевидно спонукається дуже особистими мотивами, що здається мені однозначно недоречним для політичного керівництва у XXI столітті".

Держсекретар США назвав нереалістичними уявлення про те, що постачання військового американського обладнання приведуть до швидкого і радикальної зміни ситуації на Україні: оборонна військова техніка "вимагатиме значного часу для навчання поводитися з нею, не кажучи вже про її доставку".

Керрі зізнався, що найдужче побоюється подальшої ескалації напруженості. "Гадаю, ситуація може перерости у фазу збройного конфлікту", - зазначив він, висловивши думку, що цього поки вдалося уникнути завдяки дисциплінованості та стриманості українського уряду.

В Україні зростає ймовірність великомасштабного збройного конфлікту, а нові санкції, про які в понеділок оголосили США та ЄС, не змінять ситуацію, пише El Pais у редакційній статті під заголовком "Україна: нестримна криза". На думку газети, для санкцій, особливо санкцій ЄС, характерні "боязка поступовість і непереконливість", це "швидше знаряддя пропаганди, ніж реальна зброя".

Заходу здавалося, що в Україні "демократія і європейські цінності перемогли російську "чорну діру". Але тепер це роз'єднана і зубожіла країна, біля кордону стоять 40 тис. російських військових, поточні конфлікти пророкують розкол.

"Незважаючи на Боснію, незважаючи на Грузію, європейці як і раніше впевнені: їхні безпека і свободи незмінні. Україна знову демонструє, що це не так", - йдеться у статті. Москва бере гору і пише трагічний сценарій, а Європа і США тільки реагують.

На закінчення газета застерігає: режим Путіна "вирішив дати нову інтерпретацію правилам, встановленим після холодної війни, причому не тільки в Європі".

Навряд чи західні санкцій, що стосуються впливових і заможних росіян і українців, відіб'ються на поведінці Путіна, жалкує оглядач The Guardian Йєн Трейнор.

Більше місяця США та Європа погрожують галузевими санкціями у сфері торгівлі, енергетики, фінансів і військового обладнання, проте "формула нечітка, погрози порожні", йдеться в статті. Європа не схильна до таких кроків, тому що результатом стане руйнівна торговельна війна, яка завдасть шкоди слабкій європейській економіці, що знаходиться на ранніх стадіях одужання.

"Це чимось схоже на ядерне стримування, - сказав один високопоставлений європейський чиновник - європейські санкції хороші, коли їх не використовують". Тому європейці проводять політику бездіяльності, покликану виглядати як дія, нарікає автор статті.

До того ж Путін схильний до ризику, в той час як Обама, Ангела Меркель і Франсуа Олланд до ризику не прихильні. Так що, якщо Путін помилково не почне серйозну ескалацію в Україні, йому не варто побоюватися суворіших економічних заходів.

"Якщо нинішня мета Кремля полягає в тому, щоб підірвати вибори в Україні, що мають відбутися за чотири тижні, обмежити повноваження київського уряду і зробити країну слабкою та нестабільною, в той час як Захід буде вкладати в неї мільярди доларів, Путін зможе спокійно пережити санкції", - підсумовує автор. !zn

Читайте також:

США розширили санкційний список проти Росії

ЄС на екстреному засіданні обговорить санкції проти Росії

Лідери G7 домовились про санкції проти Росії - обмеження можуть вступити в дію вже в понеділок