За два роки війни Мінсоцполітики так і не створило повноцінного Єдиного реєстру переселенців

Т. н. Єдина інформаційна база, яку "створило" Мінсоцполітки залишається не централізованою, розчленованою на регіональні сервери, куди вносять дані місцеві УСЗН, з періодичними звірками інформації, а отже, з потенційними двійниками, "мертвими душами" та іншими лазівками для чиновників, які мають до неї доступ.

Про це йдеться в статті Інни Ведернікової для DT.UA.

"Через два роки війни ми не дочекалися від влади чіткого управління ситуацією, виконання прийнятих законів та своїх же рішень. Адже вже на жовтень 2014 р. виконавча влада мала три основних документи (розпорядження Кабміну №588 про створення Міжвідомчого штабу від 11.06.14 р., постанову Кабміну №509 про облік ВПО від 01.10.14 р. і Закон про забезпечення прав і свобод ВПО від 20.10.14 р.), які вводили її у певні рамки і ставили завдання. Ключове - створення Єдиної інформаційної бази переселенців - було доручене Мінсоцполітики. І якби воно було виконане, то, як мінімум, ще рік тому котра-завгодно людина (за принципом Єдиного відкритого реєстру того ж таки Мін'юсту) могла натиснути кнопку й тут-таки отримати вичерпну інформацію про ВПО. Включно із загальними й персональними даними, а також оперативні дані СБУ про частоту перетинання лінії розмежування та реальний час проживання на окупованій або контрольованій території", - йдеться в статті.

"Але, даруйте загальне місце в нашій історії, віз і нині там. Разом із 20 млн євро гранту Світового банку на створення соціальної платформи, включно з Єдиним реєстром переселенців. Та ще цілим рядом мільйонних вкладень турботливих європейських партнерів у таку собі Базу майбутнього від Мінсоцполітики. Та, яка використовується тепер, створювалася з набігу в регіонах, коли був великий наплив людей, але чомусь так і лишилася не централізованою. Розчленованою на регіональні сервери, куди вносять дані місцеві УСЗН, з періодичними звіряннями інформації, а отже з потенційними двійниками, "мертвими душами" та іншими лазівками для чиновників, які мають доступ до цього секрету Полішинеля", - пише Ведернікова.

Вона зазначає, що саме цю "чарівну палітру інформації" Мінсоцполітики ніяк і не передасть Мінфіну на верифікацію.

"Переваги" т.зв. Єдиної інформаційної бази, яку "створило" і так уперто охороняє Мінсоцполітики, описані в листі для голови профільного комітету ВР Людмили Денісової.

"Робочим документом поділилися наші джерела в Національному агентстві з відновлення Донбасу зовсім не випадково. Діяльність цього держоргану завдяки "державній" позиції Мінсоцполітики заблокована. А як, де і яке можна планувати відновлення, коли реальна кількість переселенців у кожному місті тих-таки Донецької, Луганської областей - де зареєстрована основна кількість ВПО - у рази менша від заявленої офіційно? Про що закордонні донори, м'яко кажучи, давно здогадуються. І що місцеві високі чиновники ігнорують", - йдеться в статті.

Нагадаємо, Міжвідомчий координаційний штаб з питань соціальної допомоги переселенцям (куди входять серед інших представники МВС, СБУ і ДСНС), і Мінсоцполітики дають кардинально різні цифри про кількість переселенців.

Детальніше про облік переселенців в Україні читайте у статті Інни Ведернікової "Мертві душі і живі гроші" у свіжому випуску тижневика "Дзеркало тижня. Україна".