За даними НСЗУ, за час повномасштабної війни кількість лікарів та медперсоналу в Україні збільшилась

На початку повномасштабної війни у пошуках безпечних місць для своїх сімей з України виїхало понад 14,5 мільйона українців, які мають різні професії. За межами нашої держави опинилася величезна кількість медичних працівників, пише Алла Котляр у своїй статті для ZN.UA «Війна та схеми в медицині».

На початку листопада минулого року ZN.UA надіслало в Національну службу здоров’я України запит із проханням надати інформацію щодо кількості лікарів та середнього медичного персоналу по місяцях (із 1 січня по 1 листопада 2022 року) в розрізі областей. 

«Яким же був наш подив, коли ми побачили, що за цей період загалом по країні кількість лікарів-спеціалістів… збільшилася на 4% (+4467), лікарів первинної медичної допомоги (ПМД) — на 4,2% (+1080), а середнього медичного персоналу — на 5,7% (+8961). Від’ємні показники ми побачили лише в Донецькій, Луганській та Чернігівській областях», – пише авторка.

ZN.UA

Зокрема, якщо вірити наданим НСЗУ цифрам, то медперсонал з України з 1 січня по 1 листопада 2022 року не тільки не виїжджав, а, навпаки, приїжджав. Що можуть означати такі цифри?

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Коли немає мобільного зв’язку: як звернутися до лікаря та викликати швидку

За словами Котляр, такі цифри можуть означати, що НСЗУ не володіє інформацією, не знає, скільки лікарів насправді є в країні, а отже не може правильно сформувати Програму медичних гарантій для населення України (ПМГ). Це, своєю чергою, означає, що договори отримують лікарні, які свідомо не відповідають умовам закупівлі. Тобто, пояснює авторка, медзаклади, заявляючи, що мають необхідний медперсонал для надання тієї чи іншої медичної послуги, насправді його не мають, а оплати за пакетами одержують. 

«І якщо, наприклад, пацієнта з інсультом привезли в лікарню, яка надає послуги за пакетом «Медична допомога при гострому мозковому інсульті» і одержує за це гроші, цілком може виявитися, що відповідних фахівців, які можуть надати допомогу пацієнтові, фактично в лікарні немає. Схема працює, а система втрачає пацієнта. В усіх сенсах», – пише Котляр.

Водночас вона зазначає, що тим часом деякі лікарні отримують фінансування за пакетом «Забезпечення збереження кадрового потенціалу» (ПКМУ № 1440, ст.132 (1). Це так званий «зарплатний» пакет, введений для підтримки тих медзакладів, які неспроможні виплачувати зарплати своїм лікарям та медичному персоналу в розмірі, визначеному політично.

«І тут питання: якщо НСЗУ не має достовірних даних щодо кількості лікарів і середнього медичного персоналу в країні, то яким чином НСЗУ такі дані верифікує?», – пише авторка.

Сподіваючись прояснити ситуацію з допомогою додаткових запитань, зокрема й щодо того, що є джерелом даних про кадрове забезпечення закладів при контрактуванні, а також як відбувається перевірка достовірності інформації та документів, внесених в ЕСОЗ, 15 листопада ZN.UA надіслало НСЗУ ще один запит. Через тиждень редакція отримала листа, що наш запит стосується надання великого обсягу інформації, отже НСЗУ продовжує термін розгляду до 20 робочих днів. Тимчасом усі терміни давно спливли, однак відповіді ZN.UA досі так і не отримало і має намір звернутися із судовим позовом до НСЗУ.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Українські військові лікарі дістали нерозірвану гранату з тіла бійця в ході унікальної операції

Через повномасштабне вторгнення Росії, військові іта цивільні в Україні отримують серйозні поранення і потребують протезування. У зв’язку з цим уряд прийняв постанову «Деякі питання організації реабілітації у сфері охорони здоровʼя», що покликана спростити та покращити забезпечення медичними виробами.