З початку року під час кількох мирних зібрань правозахисники зафіксували незаконні дії поліції

У першому кварталі 2021 року під час проведення кількох мирних зібрань правозахисники зафіксували незаконні та непропорційні дії поліції, йдеться у звіті Центру прав людини ZMINA. Мова йде про акції протесту проти ультраправого насильства 19 січня 2021 року в Києві й Житомирі, а також акції на підтримку громадського активіста з Одеси Сергія Стерненка 23 лютого 2021 року в Києві. 

Акція протесту проти ультраправого насильства

У звіті йдеться про те, що у Києві 19 січня цього року із застосуванням сили поліція незаконно перешкодила проведенню двох мирних зібрань: “Ні – безкарності ультраправих” на Контрактовій площі, а також акції на цю ж тему на Михайлівській площі. Акцію анонсували двічі – як антифашистську та “Проти ультраправого терору”. Правозахисники зазначили, що подібні події щороку відбуваються до дня вшанування пам’яті журналістки з Криму Анастасії Бабурової та російського правозахисника, адвоката Станіслава Маркелова, вбитих неонацистами 19 січня 2009 року в Москві.

“Акція на Контрактовій площі почалася близько 9-ї ранку, але учасники навіть не встигли розгорнути банери, як їх почали затримувати поліцейські. Наявні відеоматеріали й інформація від потерпілих свідчать про те, що на Контрактовій площі поліція затримала й доставила у відділок 13 людей – приблизно половину учасників мирного зібрання проти ультраправого насильства, які мали намір узяти в ньому участь”, - йдеться у звіті.

Водночас вказано, що правоохоронці застосували проти активістів силу. Зокрема, тих, хто сперечався з поліцейськими, били по голові. Вказано, що про це говорили окремі учасники акції, яких завели в автобус, щоб доставити до відділку. Водночас деякі працівники поліції були без розпізнавальних знаків на формі (жетони, шеврони тощо). Свої дії правоохоронці обґрунтовували тим, що мирне зібрання нібито порушує правила карантину. При чому учасники акції мали на обличчях медичні та подібні маски. Також, згідно зі звітом, до того, як почалися затримання, активісти намагалися дотримуватися дистанції в 1,5 метра. Також свідки повідомляли про те, що від поліцейських можна було почути, ніби Конституція під час карантину не працює. 

“Слід зазначити, що 14 січня між організаторами мітингу “Ні – безкарності ультраправих” та поліцією відбулася зустріч щодо гарантування безпеки мирного зібрання та його учасників. Під час розмови поліція не висловлювала намірів затримати учасників зібрання за порушення карантинних обмежень, а натомість узгодила з організаторами місце його проведення, маршрут і взаємодію на місці”, - вказано у звіті.

Правоохоронці також перешкодили проведенню ще одного мирного зібрання проти ультраправого насильства, яке мало відбутися того ж дня на Михайлівській площі. Зокрема, активістів не пустили на місце проведення заходу. Вказано, що поліція та військовослужбовці Нацгвардії завадили учасникам акції, які зібралися біля станції метро “Поштова площа”, піднятися фунікулером на анонсоване місце проведення зібрання. Організатори акції розповіли про те, що перед початком заходу представники групи превентивної комунікації поліції (поліція діалогу) попередили, що правоохоронці затримуватимуть його учасників за порушення правил карантину. Однак пізніше організація “Червоні” заявила, що їхня акція все ж відбулася на Поштовій площі, оскільки поліція попередила їх про можливі затримання на Михайлівській. Затримання на Поштовій площі не відбулися.

“22 січня 12 правозахисних організацій (серед яких і ZMINA) випустили заяву, у якій зазначили, що два наведені інциденти свідчать про застосування вибіркового умисного тиску на учасників акцій проти ультраправого насильства. Адже учасників інших мирних зібрань, що проводяться в Києві, не затримували за сам факт їхнього проведення, а після запровадження посилених карантинних заходів 8 січня 2021 року мирні зібрання продовжували відбуватися (як, наприклад, зібрання Save ФОП на майдані Незалежності)”, - вказано у звіті.

Правозахисні організації вимагають припинити протизаконну практику перешкоджання мирним зібранням та затримання учасників за сам лише факт проведення таких акцій. Також правозахисники вимагають розслідувати факти незаконних дій поліцейських та притягнути винних у порушенні прав людини та закону до відповідальності.

Група громадського спостереження OZON, що також моніторила ці вказані акції, у своєму звіті теж заявила, що дії поліції стосовно учасників зібрань можуть мати ознаки незаконного перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій. Також у їхньому звіті йшлося про те, що правоохоронці не мали й не мають жодних додаткових правових підстав, особливо з посиланням на постанову уряду, перешкоджати проведенню заявлених мирних зібрань чи фізично припиняти проведення акції на Контрактовій площі через затримання. У ZMINA зазначили, що заборона мирного зібрання може відбуватися лише через рішення суду.

Акція на підтримку Сергія Стерненка  

У звіті правозахисники нагадали, що 23 лютого, після того, як Приморський суд Одеси оголосив рішення про позбавлення волі Стерненка, активісти анонсували акції на його підтримку у щонайменше 20 містах України. При цьому під час акції у Києві, за даними поліції, затримали 24 учасника акції. При цьому затримання відбувалися вибірково – правоохоронці висмикували з натовпу протестувальників, які не вчиняли протиправних дій. Вказано, що цьому передувала штовханина: учасники зібрання, пройшовши поверхневу перевірку, зібралися біля воріт до Офісу президента, перед кордоном з Нацгвардії, однак усередину активістів не пропускали. Одним із затриманих виявився журналіст, стажер видання KyivPost Олександр Бабенко, який вів відеозйомку з даху адміністративної будівлі біля ОПУ. 

За даними, спостерігачів групи OZON, затримання почалися після того, як одному з нацгвардійців за бронежилет потрапив запалений фаєр. Також спостерігачі розповідали про те, що з боку протестувальників у силовиків кидали сніжки, петарди й фаєри. Також було зафіксовано, що силовики іноді перекидали вказані предмети назад, часом теж влучаючи в кордон поліцейських і нацгвардійців. За даними Нацполіції Києва, опіки очей отримали 27 поліцейських та військовослужбовців Нацгвардії. 

“Окремо спостерігачі наголосили, що поліція недостатньо комунікувала з протестувальниками, не пояснювала, чому їх не пропускають, яких саме дій від них очікують, а також пізніше не пояснювала причин затримання” - йдеться у звіті.

Вказано, що затриманих активістів без пояснення причин та їхнього процесуального статусу доставили до Печерського управління поліції, завели в актову залу й пізніше відпустили. Декому з них дали повістку про виклик як свідка в кримінальному провадженні, декому – нічого не дали. Крім того, за словами очевидців, іншу частину затриманих завели в автозак, потримали там, записали дані, зробили фото й відпустили. 

У результаті у поліції заявили про відкриття справи за ст. 342 (опір представникові правоохоронного органу) Кримінального кодексу України. Однак, станом на кінець березня невідомо, щоб комусь було оголошено про підозру в рамках провадження. 

Також затримання відбулися під час аналогічної акції в Житомирі. Зокрема, двох активістів – Валерія Арушаняна та Сергія Григорчука, які вирішили символічно підпалити шину, скрутили поліцейські й повели до машини. У відділку поліції на них склали протокол про адмінправопорушення за статтею 185 КУпАП (злісна непокора законній вимозі поліцейського). Наступне судове засідання щодо розгляду згаданого адмінпротоколу було заплановане на 26 квітня 2021 року.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Акція на Банковій: громадськість вимагає припинити переслідування активіста Ратушного

Нагадаємо, за перші три місяці 2021 року на підконтрольній Україні території зафіксовано 30 випадків переслідування громадських активістів. При цьому минулого року за аналогічний період правозахисники центру зафіксували 26 випадків переслідування громадян за громадську діяльність.

Найбільше подібних інцидентів зафіксували у Києві – 14 випадків переслідування. На другому місці опинилася Харківська область, де зафіксували 3 такі випадки, на третьому – Одеська й Полтавська області, де трапилося по два такі інциденти.