Тоді більшість киян висловилася за платан. Як сказав в інтерв'ю Вечірньому Києву заступник генерального директора комунального об'єднання "Київзеленбуд" Дмитро Заруба, це дерево дуже стійке до хвороб, шкідників, міських умов загазованості та інших шкідливих факторів. Платан має широке листя, велику крону, що буде створювати тінь над пішохідною зоною і активно затримувати пил і сажу від вихлопних газів. Це дерево не потребує регулярного поливу та витримує низькі і високі температури повітря.
У наступному році планується реконструкція Хрещатика, повідомив Заруба.
"Зі свого боку, ми будемо рекомендувати комунальній корпорації "Київавтодор", яка є замовником робіт, врахувати побажання киян щодо висадки платанів і продумати систему, при якій коріння цих дерев надалі не піднімало б дорожнє покриття. У Львові, наприклад, висаджують дерева вздовж доріг в бетонні колодязні кільця. Тоді корені ростуть вглиб, а не розходяться у всі боки, руйнуючи трасу і тротуари", - докладно пояснив Дмитро Заруба.
Проте киянам не дуже зрозуміло, чому каштани, які завжди себе непогано почували в центрі міста, раптово стали хворим і незручним деревом. Побоюються українці (а зовнішній вигляд столиці турбує не тільки її жителів), що знаменитий символ Києва зникне – каштани перестануть бути квітучим символом.
На це заступник генерального директора відповів, що каштани, висаджені вздовж доріг столичних доріг, на жаль, вже не витримують сучасних умов міста - забруднення повітря, потепління клімату, розмноження таких шкідників, як мінуюча міль, з якою в Києві заборонено боротися хімічними засобами. Зрештою сіль, яку взимку використовують в якості протиожеледного засобу, теж знищує кореневу систему улюблених киянами дерев.
Згідно з дослідженням, рівень солі в алейних посадках уздовж столичних доріг у 10 разів перевищує допустиму норму. Звучали пропозиції замінити натрій хлор, яким посипають столичні вулиці, безпечною для дерев речовиною - магнієвою сіллю, але цей реагент виявився дуже дорогим.
Але Київ без каштанів не залишиться. На центральних алеях ці дерева замінять більш стійкі рослини - платани, катальпи, акації, клени та сакури. У той же час, у парках і скверах каштани не тільки залишаться, але і будуть висаджуватися нові. Адже з каштанами пов'язана історія Києва, тому не варто міняти і шукати новий зелений символ столиці.
Повідомлялося, що міськадміністрація Києва затвердила робочий проект капітального ремонту автомобільного проїзду мосту Метро, який повинен тривати майже два роки і обійдеться бюджету міста в 1,8 млн грн. За даними КМДА в передаварійному стані в Києві знаходяться два мости через Дніпро - імені Патона і міст Метро.