Юрист вказує, як спілкуватися з колекторами

Діяльність колекторів не врегульовано жодним спеціальним законодавчим актом. Водночас вона прямо не заборонена законом. Тому, визначаючи основні вимоги до цієї діяльності, потрібно насамперед виходити з положень чинного законодавства, а саме - Цивільного кодексу України. Необхідно розуміти, чи справді було укладено письмовий договір поруки. У випадку, якщо такої угоди не існувало, будь-які вимоги незаконні. Бувають ситуації, коли колектори телефонують і просять сплатити борг без будь-яких правових підстав. При цьому розрахунок робиться на громадян зі слабкою психікою або на громадян, які легко піддаються впливу.

Про це у своїй статті для DT.UA пише Олександр Камша, адвокат юридичної фірми "Ільяшев і Партнери". За його словами, у разі незаконних вимог необхідно відразу припинити спілкування.

"Якщо договір усе-таки було укладено, і в цьому є впевненість, необхідно розуміти, на якій підставі діє колектор. Можливий варіант, при якому банк просто найняв колекторську фірму для телефонного спілкування з боржником. У такій ситуації в самих колекторів відсутнє право вимагати погасити заборгованість на їхню адресу, вони можуть просити позичальника/поручителя внести гроші на рахунок банку-кредитора, - зазначає юрист. - Також можлива ситуація, при якій банк поступається правом вимоги колекторській фірмі, і до неї переходять усі права кредитора за зобов'язаннями. У цьому разі колектори проситимуть погасити заборгованість уже на їхню адресу".

Адвокат вказує, що якщо телефонує людина, яка представляється колектором, необхідно в неї уточнити таку інформацію: ПІБ, посада, найменування установи, яку вона представляє, і попросити назвати номер договору, за яким існує заборгованість, номер договору уступки прав вимоги. Якщо колектори справді одержали право грошової вимоги за вашим зобов'язанням, яке ви укладали з банком, вони повинні мати всю необхідну інформацію. Якщо в них такої інформації немає, найшвидше, ви маєте справу з шахраями, і таке спілкування потрібно припинити.

"Ніколи не піддавайтеся на погрози та залякування співрозмовника, особливо в телефонній розмові. Співрозмовник може погрожувати відкриттям кримінальної справи, проблемами на роботі, примусовим продажем усього вашого майна та іншими подібними речами. Усі погрози такого роду, як правило, - умілий блеф і розрахунок на те, що боржник добровільно погасить якщо не весь борг, то хоча б його частину", - підкреслює автор.

Детальніше про відповідальність за кредит читайте у статті Олександра Камші "Мій чужий кредит" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".