За рішенням різко збільшити західну військову допомогу для України стоїть занепокоєння деяких західних столиць, що час насправді на боці Росії. Згідно з ним, вікно можливостей для України не вічне. І Києву якомога швидше потрібна потужна західна зброя: танки, інша бронетехніка і системи ППО, - щоб підкріпити імпульс, якого досягла українська армія в Київській, Харківській і Херсонській областях минулого року.
«Це контрастує з настроями, поширеними минулої весни, коли російські війська відступали від Києва. Тоді початковий воєнний план Владіміра Путіна провалився. І західні уряди сподівалися, що чим довше триватимуть бої, тим більш вірогідно, що Україна візьме гору», - пише Wall Street Journal.
Західні чиновники говорили, що якщо Європа і Вашингтон збережуть свою стійкість і залишаться об’єднаними після тяжкої зими, російські економічні проблеми і військові невдачі, поглиблені санкціями, можуть змусити Москву шукати вихід з конфлікту і просити про мир. Але з наближенням російського вторгнення до своєї першої річниці ця впевненість почала випаровуватися. Натомість чиновники в деяких столицях бояться, що Кремль, готовий кидати людей і ресурси в жерло війни, може здобути перемогу будь-якій тривалій війні на виснаження. Тому краще дати Україні більш передове озброєння, яке допоможе змінити динаміку війни і придушити російську здатність воювати.
Російська армія втратила своїх найкращих бійців і техніку. З’явилися ознаки того, що їй бракує важливих військових можливостей включно з деякими точними ракетами. Деякі найбільш жорсткі санкції Заходу, такі як ембарго на російську нафту і встановлення цінової «стелі» для російських барелів, тільки почали працювати. Очікується, що цього року економіка Росії зіштовхнеться з великою рецесією і потенційно може залишитися в зменшеному стані на багато років. Однак, ніщо не говорить, що санкції можуть змусити російську армію зупинитися або позбавити Кремль підтримки у війні, зважаючи на його вправність в придушенні будь-якого інакомислення.
Натомість Росія збирається почати новий наступ у найближчі місяці. Краще підготовлені мобілізовані солдати поповнюють ряди російської армії і готові до виснажливих боїв, які, схоже, принесли Москві певні успіхи поблизу Бахмута. Wall Street Journal називає рішення США, Британії і Німеччини відправити західні танки Україні публічним проявом зміни настроїв на Заході. В поєднанні з іншою бронетехнікою і системами ППО цей арсенал повинен допомогти Києву не лише відбити будь-який російський наступ, а й забезпечити його всім необхідним для визволення окупованих територій, щоб отримати кращу позицію на потенційних мирних переговорах.
Британські чиновники найбільш чітко говорили про зростання загрози з боку Росії з часом, наголошуючи на невідкладності передачі Києву зброї, яка може допомогти йому просунутися далі.
«У нас є вікно можливостей для пришвидшення зусиль, націлених забезпечити тривалий мир українцям. Давайте це зробимо», - написав прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак в twitter, вітаючи оголошення Німеччини і США про рішення забезпечити Україну танками.
Ще один фактор, через який союзникам України краще поквапитися - це громадська думка в Європі і США. Європейці і американці зараз твердо підтримують передачу фінансової і військової допомоги Києву. Але Путін може сподіватися, що ця підтримка з роками випарується. Тим більше, що адміністрації в США і інших країнах зміняться.
Існує також занепокоєння щодо реалістичності мети посилення поставок зброї, а саме швидше завершення війни. Українська армія перевершила всі очікування, продемонструвавши здатність швидко вчитися використовувати і інтегровувати складне західне озброєння. Однак, немає гарантії, що Україна зможе знову провести успішні наступальні операції, як це було восени. Також в західних столицях ніхто не вірить, що Путін хоч колись погодиться на закінчення конфлікту без підкорення України.
Директор північно-європейської програми в аналітичному центрі Atlantic Council Анна Вісландер сумнівається, що Захід сформулював чітку стратегію збільшення поставок зброї, щоб допомогти Україні досягти чітко визначених цілей у війні.
«Це дуже трансформаційний період у конфлікті. Але для мене реакція західних столиць лишається все ще тактичною. Нам бракує спільного бачення того, як війна повинна закінчитися і на скільки ці поставки відповідають такому баченню», - пояснила вона.