Підтримати
Бахмут став головним полем бою у війні, на яке Україна і Росія однаково відправляють дедалі більше військ, танків і артилерії. Така концентрація вогневої сили була рідкістю за 10 місяців з початку російського вторгнення.
Власник ПВК «Вагнер» Євгєній Прігожин завербував десятки тисяч злочинців у російських в’язницях, щоб відправити їх на штурм Бахмута. Москва також відправила туди частину з 300 тисяч мобілізованих з жовтня чоловіків, - пише Wall Street Journal.
«Майбутнє Бахмута критично важливе для Прігожина, довіреної особи Владіміра Путіна, яка постійно критикує командирів регулярної армії Росії, виставляючи «Вагнер» як найкращу бойову силу країни. Він отримав доступ до російських в’язнів і щедрого державного фінансування після того, як пообіцяв захопити українське міста багато місяців тому», - йдеться в статті.
Видання зауважує, що генералу Сєргєю Суровікіну, якого не так давно призначили командиром російської армії в Україні, теж є, що втрачати. Після призначення на свою посаду на початку жовтня він виправдав відступ з Херсона необхідністю використати ці війська для наступальних операцій на інших напрямках.
«Суровікін після свого призначення повинен продемонструвати якусь перемогу. Російські військові і політичні лідери найбільше прагнуть захопити Бахмут. І саме тому Суровікін і Прігожин кидають туди всі свої сили», - пояснив Wall Street Journal член парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони і розвідки Верховної Ради України Федір Веніславський.
Українські розрахунки теж засновані не лише на військовій логіці. Якщо Бахмут впаде, місто Часів Яр поблизу нього може стати зручною лінією оборони для захисту 40% Донецької області, на яку посягає Росія.
«З військової точки зору, Бахмут не має стратегічної важливості. Але водночас, він має психологічне значення», - пояснив командир сухопутних військ України генерал-полковник Олександр Сирський.
Wall Street Journal погоджується, що відступ з Бахмута буде означати для України втрату ініціативи після чотирьох місяців стійкого просування вперед. Це може підвищити російську мораль і ускладнити подальший український наступ в Донецькій і сусідній Луганській областях. Саме тому впродовж останніх трьох тижнів Україна відправляла в район нові війська і техніку. Видання зауважує, що впродовж всієї війни Україна старалася уникати виснажливих битв, коли обидві сторони використовують значну кількість своїх ресурсів. Тому що в Києві розуміли, що такий тип протистояння дає Росії певні переваги.
«Деякі наші сильні сторони, такі як незалежність, ініціативність, здатність діяти, не чекаючи чітких наказів, можуть стати нашою слабкістю, коли багато підрозділів зосереджені в одному місці. І в кожного з них своя точка зору», - пояснив командир розвідувального підрозділу «Терра» Микола Волохов. Цього місяця його разом з підлеглими перевели з Херсона в Бахмут.
«Результат в Бахмуті буде залежати від здатності наших сил добитися координації», - додав український військовий.
Інша частинка пазлу - це те, що відбувається на ділянці фронту між Кремінною і Сватовим, де українські наступальні операції майже зупинилися через погоду, яка зробила дороги непрохідними. Українські командири сказали виданню, що коли грунт замерзне, українська армія зможе відновити рух на схід.
«Якщо вони доб’ються успіху, це поставить тил російських військ, які атакують Бахмут, під удар, змусивши їх відступити. З іншого боку, якщо російські сили здобудуть успіх в Бахмуті, це ослабить українських тиск на Кремінну і Сватове», - пояснює видання.
Влітку початковий підхід Росії в Бахмуті передбачав проведення потужних артилерійських обстрілів міста, які перетворювали райони в руїни, перш ніж в бій йшла піхота. Саме таким чином Росія змогла окупувати Маріуполь в травні, а також Сєвєродонецьк і Лисичанськ в червні і липні. Втім, місяці запеклих боїв в Бахмуті принесли агресору лише обмежені здобутки. Командир батареї українських гаубиць «Акація» з позивним «Капітан» сказав виданню, що інтенсивність російського вогню в Бахмуті зараз набагато менша, ніж була на Херсонському фронті, звідки його відправили на початку місяця.
«У нас серйозна концентрація своєї артилерії тут. І я думаю, що у росіян починають закінчуватися боєприпаси», - сказав «Капітан», коли американська гаубиця M109 Paladin за ним готувалася вести вогонь.
Намагаючись захопити українські позиції, ПВК «Вагнер» хвилями відправляє невеликі штурмові групи, сформовані з в'язнів, яким погрожують стратою за дезертирство і обіцяють амністію, якщо їм вдасться вижити впродовж шести місяців в Україні. Краще озброєні і мотивовані, ніж мобілізовані російські солдати на інших ділянках фронту, найманці «Вагнера» інколи добиваються успіху. Але при цьому вони платять катастрофічну ціну.
«Всім плювати на їхнє життя. Ми їх вбиваємо, а вони продовжують йти, мов таргани. Поля навколо нас смердять через їхні трупи. Але хвиля за хвилею вони продовжують приходити», - сказав український солдат на ім’я Юрій.
Wall Street Journal пише, що Україна теж зазнає втрат в Бахмуті. Нещодавно українські солдати принесли тіла кількох своїх побратимів на ношах, які були вже в пластикових пакетах.
«Росіяни спустошують свої в’язниці і відправляють найгірших людей помирати тут. А ми втрачаємо найкращих. Це не чесний обмін», - сказав український тенісист Сергій Стаховський, який тепер став військовим і бере участь в обороні Бахмуту.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google