Вступ-2024. Чого хочуть абітурієнти і чого — держава?

Завершення вступної кампанії дедалі ближче — добіг кінця етап реєстрації заяв на вступ і починають працювати алгоритми зарахування. Абітурієнтам, які мріють стати студентами університетів, залишилось очікувати результатів. На бюджет вони будуть відомі до п’ятого серпня, на контракт — до дев’ятого, хоча багато університетів старанно запалюють серця майбутніх контрактників заздалегідь.

Насправді вступна кампанія — це не просто особиста справа абітурієнтів: вступлять вони до омріяного закладу на обрану спеціальність чи ні. Це справа державної ваги, бо зараз іде набір людей, які завтра будуватимуть і розвиватимуть країну.

І тут важливими є кілька питань.

Підготовку яких фахівців держава має замовити закладам освіти?

В ідеалі в цьому питанні потрібне стратегічне планування з урахуванням тенденцій ринку праці та ситуації в країні. Нам зараз будуть конче потрібні будівельники, інженери, механіки, фахівці з технологій. А що в держзамовленні?

В уряді анонсували, що в нинішню вступну кампанію збільшили державне замовлення на підготовку військових, будівельників, педагогів, транспортників і робітничих кадрів. І справді, це видно в цифрах державного замовлення, це позитивні зміни. Та є й нерадісні тенденції, що зберігаються протягом уже не першої вступної кампанії. Щоб їх проілюструвати, порівняємо обсяги замовлення на деякі спеціальності.

Табл. 1. Обсяги державного замовлення

Джерело: https://www.kmu.gov.ua

Без фахівців із технологій, природничих наук, авіаційної та космічної техніки не варто мріяти про майбутнє. Мені важко зрозуміти, чому держзамовлення на підготовку хореографів майже таке саме, як на підготовку фахівців із прикладної фізики, механіки та теплоенергетики (при всій повазі до мистецтва). Чому в часи війни реабілітологів нам потрібно менше, ніж юристів, а вчителів фізкультури — вдвічі більше, ніж математиків, і в чотири рази більше, ніж фізиків. Очевидно, що такі підходи потрібно переглянути в наступні вступні кампанії.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Після 10 класу учні зможуть обирати профіль навчання: уряд затвердив стандарт середньої освіти

Кого навчати?

Інтрига та найбільший страх уже кількох поспіль вступних кампаній — чи є кого навчати, чи правда, що кількість вступників цього року зменшилася? Занепадницькі настрої спричинив той факт, що цього року абітурієнти подали менше заяв на вступ до університетів: минулого року — 765 342 заяви, цього року — 652 608, отже, на 9% менше. Та водночас кількість електронних кабінетів, через які абітурієнти подають заяви на вступ (у кожного абітурієнта — свій кабінет), збільшилася: минулого року їх було 214 123, цього року — 219 248. І це означає, що вступників стало навіть більше. Просто не всі вони вступають до університетів, дехто — до фахових коледжів (закладів передфахової освіти). Минулого року до коледжів подало заявки менше абітурієнтів, цього року — більше. Генеральний директор директорату фахової передвищої, вищої освіти МОН Олег Шаров наводить такі дані:

Табл. 2. Кількість заяв (станом на 9:00 ранку 1 серпня 2024 року)

Напевно, для країни, яка гостро потребує будівельників, інженерів, енергетиків (а їх готують і у фахових коледжах), це непогана тенденція. Але чому вона намітилася цього року? Є версія, що так сталося через НМТ. Олег Шаров пояснює: «З вимогливішим НМТ 2024 року (тут можна прогнозувати радикальні розбіжності поглядів на це питання в суспільстві: від «давайте роздавати дипломи про вищу освіту незалежно від рівня підготовки» до збиткування з порівняно невеликих вимог НМТ) не змогли впоратися близько 13% його учасників, які тепер шукають щастя в системах фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти. Чимало з них розраховують потім здобувати вищу освіту вже на основі фахового молодшого бакалавра і, можливо, досвіду практичної фахової діяльності». Ще одна ймовірна причина зростання популярності фахових коледжів — шанс отримати відстрочку від призову.

З іншого боку, той факт, що заяв на вступ не поменшало, не є приводом для оптимізму, адже якість абітурієнтів падає. Навіть тих, хто стає студентами. І високі конкурсні бали та НМТ не завжди свідчать про те, що ті, хто їх отримав, мають високий рівень підготовки. Викладачі вишів у неофіційних розмовах зазначають: за останні кілька років рівень абітурієнтів не те що впав, а різко знизився. Зараз студентами стають діти, які навчалися у старшій школі за часів ковіду, потім під час війни. Діти, які довго були на дистанційці, яких жаліли — давайте полегшимо їм вступ та ЗНО (НМТ), давайте опустимо поріг «склав-не склав». І от тепер ми пожинатимемо плоди цієї доброти. Втім, це тема для окремої розмови.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Українські університети: як привабити й утримати таланти?

Де навчати?

За даними Вступ.Інфо, найбільше заяв на вступ подали абітурієнти до таких університетів (у порядку спадання): ЛНУ ім. І.Франка, КНУ ім. Т.Шевченка, НУ «Львівська політехніка», НТУУ «Київський політехнічний інститут ім. І.Сікорського», Державний торговельно-економічний університет (Київ), ЧНУ ім. Ю.Федьковича, КНЕУ ім. В.Гетьмана, Прикарпатський національний університет ім. В.Стефаника, НАУ, НУБіП.

Коротко.про

Традиція порівнювати університети за кількістю заяв на вступ міцно вкорінилася, але насправді ці дані не є показовими. Адже, по-перше, вступники подають заяви із зазначенням пріоритетів — десь вони хотіли б навчатися насамперед, а якийсь виш для них — запасний варіант на випадок невдачі в омріяному університеті. По-друге, університети-важковаговики, які мають багато факультетів і програм, апріорі отримають більше заяв. Але тішить той факт, що серед популярних університетів є технічні, отже, не всі хочуть бути юристами та менеджерами.

Якщо ж подивитися на заяви вступників за різними спеціальностями (на денне навчання після 11-го класу), то, наприклад, на журналістику найбільше заяв зареєстровано в КНУ ім. Т.Шевченка, Київському столичному університеті ім. Б.Грінченка та ЛНУ ім. І.Франка. На спеціальність фінанси та банківська справа — у ЛНУ ім. І.Франка та КНЕУ ім. В.Гетьмана, На менеджмент — у Державному торговельно-економічному університеті, Львівській політехніці та Київському політехнічному інституті ім. І.Сікорського. З права лідерами є Національний юридичний університет ім. Я.Мудрого та Національний університет «Одеська юридична академія». З фізики та астрономії найбільше заяв зареєстровано в КНУ ім. Т.Шевченка та ЛНУ ім. І.Франка, зі спеціальності авіаційна та ракетно-космічна техніка — в Київському політехнічному інституті ім. І.Сікорського та НАУ. Ті, хто хоче навчатися за спеціальністю будівництво та цивільна інженерія, найчастіше подавали заяви на вступ до КНУБіА та Львівської політехніки.

depositphotos/borjomi88

Однак не всі університети, що є лідерами за кількістю заяв, можуть похвалитися тим, що до них прийшли абітурієнти з найвищими балами. Система Вступ.Інфо дає змогу побачити середній конкурсний бал вступників до кожного навчального закладу. Цікаво порівняти ці бали. Умовний рейтинг лідерів такий:

Табл.3. Рейтинг університетів за середнім конкурсним балом абітурієнтів
(денна форма навчання)

Джерело: Вступ.Інфо

Примітка. В цьому рейтингу не враховані навчальні заклади, які мають особливі умови вступу. Наприклад, юридичні та медичні виші, оскільки за Умовами прийому до вищих навчальних закладів вони не можуть приймати заяви з низькими балами НМТ — нижчими за 150.

У рейтингу також немає мистецьких закладів вищої освіти, тому що в них середній конкурсний бал залежить від творчого конкурсу, який проводить сам ЗВО. Не увійшов до нього й переміщений Мелітопольський державний педагогічний університет ім. Б.Хмельницького, вступники якого мають такий самий середній конкурсний бал, як і в Могилянці. Адже серед них чимало абітурієнтів із ТОТ, які вступають за особливими квотами та процедурами без НМТ.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Що вбиває вчительську професійну готовність до змін?

 Як бачимо, абітурієнти з найвищими конкурсними балами подавали заяви до приватних університетів УКУ та KSE, а також до Могилянки та КНУ ім. Т.Шевченка.

Окремо варто згадати про приватні виші, що очолюють наш рейтинг. Це «бутікові» навчальні заклади — невеликі, престижні та якісні, з хорошою матеріальною базою та власною концепцією. Вони можуть залучати кращих викладачів із європейськими дипломами, пропонувати цікаві сучасні програми, бути гнучкішими й мобільнішими в питаннях утілення інновацій. Ці виші впевнено завойовують освітній ринок. Отже, в країні є попит на якісну освіту, навіть якщо вона платна.

Приватний заклад «Амерікан Юніверсіті Київ», хоч і потрапив до нашого рейтингу, та є дуже камерним і ще не надто відомим. До нього подано лише 137 заяв на вступ, тоді як до УКУ — 1329, до Київської школи економіки — 1040 заяв (ми аналізуємо дані про вступ після 11-го класу на бакалавра на денну форму).

Повні підсумки вступної кампанії стануть відомі до кінця серпня. Тоді буде видно, який остаточний вибір зробили абітурієнти і яких студентів узяли університети. Навряд чи ми побачимо якісь кардинально нові тенденції, адже проблеми, які є в освіті, не змінилися. І підсумки вступної кампанії — ще один привід зробити висновки й подумати про майбутнє. Припинити розглядати вступ як справу виключно вишів та абітурієнтів.