Встановлений законом порядок призначення глави ДБР є неконституційним – Трепак

Встановлений профільним законом порядок призначення керівника Державного бюро розслідувань (ДБР) є неконституційним, оскільки призначення голови бюро президентом України не прописано серед президентських повноважень, визначених у Конституції України.

Про це у своїй статті для DT.UA пише екс-перший заступник голови Служби безпеки України Віктор Трепак. За його словами, цю проблему вперто не помічають ані законодавці, ані політики, ані експерти-реформатори.

"Йдеться про те, що законом встановлено неконституційнийпорядок призначення керівника ДБР. Так, у ч. 1 ст. 11 Закону "Про Державне бюро розслідувань" передбачено, що директор ДБР призначається на посаду президентом за поданням прем'єр-міністра відповідно до подання конкурсної комісії. Водночас Конституція, яка визначає вичерпний перелік повноважень президента (ст. 106), не наділяє його правом призначати директора ДБР", – йдеться у статті.

Трепак вказує, що призначаючи голову бюро, президент буде діяти за межами своїх конституційних повноважень. Його указ про призначення директора ДБР апріорі матиме неконституційний характер.

"Призначення у неконституційний спосіб директора ДБР загалом ставить під сумнів легітимність як процедури формування цього органу, так і результатів його діяльності, у тому числі в частині розслідування злочинів, віднесених до підслідності ДБР. А це злочини, вчинені найвищими посадовими особами держави, суддями, працівниками правоохоронних органів, у тому числі НАБУ і САП", – підкреслює Трепак.

Призначення голови ДБР президентом, за словами автора, надасть підстави для оскарження його дій та рішень. На етапі досудового розслідування справи таке оскарження можуть здійснюватись у порядку адміністративного та кримінального провадження. Після винесення судового вироку зацікавлені особи зможуть використовувати з цією метою новостворений інститут конституційної скарги.

"Таким чином, один неконституційний акт щодо призначення директора ДБР потягне за собою цілий ланцюг правових негативних наслідків, які істотно позначаться на діяльності цього органу", - констатує фахівець.

За словами Трепака, невідповідність профільного закону Конституції була очевидною ще на етапі його ухвалення в Раді. Тоді юридичне управління парламенту двічі застерігало, що проект закону пропонує наділити президента та парламент неконституційними повноваженнями, хоча мова тоді йшла про невідповідність Конституції прописаного законом делегування ними своїх представників до конкурсної комісії з відбору співробітників бюро.

"Суттєвішої невідповідності Конституції, яка притаманна порядку призначення директора ДБР, парламентські юристи чомусь не помітили. Хоча, швидше за все, помітили (бо це просто неможливо не помітити), але побачене просто не знайшло свого відображення у юридичному висновку. Так у нашій Верховній Раді буває, особливо коли йдеться про просування важливого закону, який стосується перерозподілу владних повноважень чи наділення новими", – підсумовує він.

Детальніше про відповідність закону україни "Про державне бюро розслідувань" положенням Конституції України читайте у статті Віктора Трепака "Нелегітимне ДБР: за крок до запуску: за крок до запуску" в тижневику "Дзеркало тижня. Україна".