Вселенська батьківська субота: історія та заборони

7 червня християни східного обряду відзначають Троїцьку батьківську суботу. Її також називають Вселенською. Це день поминання покійних, які покинули цей світ. На свято прийнято молитися за померлих рідних, близьких, друзів.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Зелені свята: що можна святити у храмі на Трійцю

Історія Троїцької поминальної суботи

Ця субота має таку назву, оскільки настає перед Трійцею. Свято немає фіксованої дати, оскільки відзначається щороку на 49 день після Світлого Воскресіння Христового.

Назва свята «батьківська» субота, пов'язана з тим, що в старовину всіх покійних називали «батьками», тобто, тими, хто відійшов до прабатьків.

У Троїцьку суботу поминають не тільки померлих родичів, а й усіх, хто пішов у засвіти. Таку батьківську суботу називають Вселенською. Цього дня віряни моляться за упокій душ усіх померлих, які жили на землі. Живі просять милості в Бога до померлих, які не можуть покаятися самі.

Що заборонено робити у Троїцьку поминальну суботу

У давні часи цього дня дотримувалися певних заборон. У Троїцьку батьківську суботу не можна лаятися, лихословити, конфліктувати.

Також заборонялося погано говорити про померлих або засуджувати їх вчинки.

Цього дня не можна поминати самогубців.

В цей день не можна важко працювати фізично та займатися рукоділлям.

Заборонялося розпивати алкогольні напої на цвинтарі та залишати їжу на могилах.