ВРП відмовилась надати згоду на арешт судді Господарського суду Києва. ZN.UA дізналось, про кого мова

ZN.UA Ексклюзив Доповнено
Поділитися
ВРП відмовилась надати згоду на арешт судді Господарського суду Києва. ZN.UA дізналось, про кого мова © ДБР
При чому обшуки у судді, за даними джерел, не були легалізовані судом.

Вища рада правосуддя відмовилася надати свою згоду на утримання під вартою судді Господарського суду міста Києва, зазначили у пресслужбі ВРП. За даними джерела ZN.UA у Вищій раді правосуддя, мова йде про Анатолія Івченка, який минулого тижня отримав підозру від Держбюро розслідувань.

«ВРП відмовила у наданні згоди на утримання під вартою судді Господарського суду міста Києва», – йдеться в повідомленні ВРП.

За словами співрозмовника, з 14 членів, які беруть участь в засідання 11 виступили проти, 3 – за. Як відомо з заяви самого судді Івченка, обшуки у нього вдома і в робочому кабінеті проводились без ухвали слідчого судді, що заборонено законом. З наших джерел відомо, що вони досі не легалізовані в суді, розгляд планується найближчим часом. 

Слідчі дії стосуються винесення у вересні 2012 року рішення у справі № 5011-61/11340-2012. Це рішення залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2012 та постановою Вищого господарського суду України від 21.01.2013. 

З 2014 року цю справу розслідували за статтею 375 ККУ (неправосудне рішення), а після визнання її неконституційності, перекваліфікували у 111 ККУ (державну зраду).

Вчора Рада суддів визнала дії, пов’язані з обшуками у судді Анатолія Івченка без ухвали слідчого судді такими, що мають ознаки втручання у правосуддя, і звернулася до Генпрокурора щодо проведення перевірки.

Нагадаємо, 18 січня у ДБР заявили, що повідомили підозру судді Господарського суду Києва, який 2021 року виніс рішення на користь Міністерства оборони РФ. Тоді ЗМІ зазначили, що підозру отримав Івченко.

За даними ДБР, 2011 року тодішній глава Міноборони РФ просив посприяти погашенню заборгованості одного з суб’єктів господарювання на суму 405,5 млн доларів за поставлений природній газ ще у 1996-1997 роках. Хоча, як підкреслили в ДБР, Україна  не мала жодного відношення до боргу комерційного підприємства і не могла нести за нього відповідальність.

Згодом, вже 2012 року Міноборони РФ подало в Господарський суд Києва позов проти Кабінету міністрів, яким вимагало стягнути з українського держбюджету понад 3 млрд гривень. При цьому оборонне відомство країни-терористки не приєднало до позову жодного доказу, який свідчив би, що Україна мала сплатити борг. Попри це, заявили в ДБР, суддя господарського суду виніс незаконну ухвалу та переклав на уряд обов’язок збирання і надання доказів у справі.

«За цією ухвалою Кабмін надав копії листування між керівниками урядів України та Росії 1996 року. Вони були датовані ще до укладення суб’єктом господарюванням угоди, по якій виник борг, тому ці листи не могли бути доказами як існування боргу, так і перекладання його на Україну. До того ж оригіналів цих листів ніколи не існувало, проте цей факт суд проігнорував», – заявили в Держбюро розслідувань.

Однак суддя, за версією слідства все ж постановив стягнути з українського держбюджету понад 3 млрд грн. Це рішення скасували 2014 року, однак повернути гроші назад не вдалося. Слідство встановило, що ці кошти пішли на фінансування так званої СВО – так росіяни називають широкомасштабну війну, розв’язану проти України.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі