Військова прокуратура визнала вторгнення російських військ головною причиною Іловайської трагедії

Головна військова прокуратура представила результати розслідування обставин Іловайскої трагедії. Згідно з висновками слідчих, єдиним фактором, що знаходиться у прямомупричинно-наслідковому зв'язку з військовою катастрофою 2014 року, є пряме вторгнення підрозділів ЗС РФ на територію України.

Як повідомляє прес-служба ГПУ, в ході розслідування були проведені дві комплексні судові військові експертизи, до яких залучили 31 досвідченого експерта і спеціаліста військової сфери. Зазначається, що в серпні 2014 року, враховуючи суттєві успіхи сил АТО, з метою запобігання знищення терористичних сил у третій декаді серпня 2014 року керівництвом ЗС РФ організовано вторгнення регулярних підрозділів на територію Донецької області з одночасним артилерійським обстрілом позицій ЗСУ з російської території.

Відзначається, що найбільш масштабне вторгнення відбулося в ніч з 23 на 24 серпня 2014 року. Сили вторгнення ЗС РФ складалися з дев'яти батальонно-тактичних груп: 3500 осіб особового складу, до 60 танків, до 320 БМД (БМП), до 60 гармат, до 45 мінометів, 5 ПТРК. На російській військовій техніці були завчасно зняті або замасковані тактичні позначки і нанесені розпізнавальні знаки українських підрозділів.

Внаслідок раптового вторгнення російських регулярних військ і їх настапу в напрямку Іловайська, батальйони МВС України "Дніпро-1", "Миротворець", "Світязь", "Херсон", "Івано-Франківськ", Нацгвардії – "Донбас" і сили сектору "Б" потрапили в оточення значно переважаючих сил.

Враховуючи критичність ситуації, командування сил АТО вдалося до переговорів з представниками Генштабу ЗС РФ про надання гарантій безпечних гуманітарних коридорів для виходу українських бійців з оточення (переговори також велися на рівні керівництва сектора "Б" і підрозділів ЗС РФ). За підсумками переговорів російська сторона надала гарантії безпечного виходу українських військовослужбовців з оточення в небойовому порядку за заздалегідь узгодженими маршрутами.

Додатковою гарантією безпечного виходу повинні були стати три захоплених у полон російських десантники, яких за підсумками переговорів було вирішено передати російській стороні.

"29 серпня 2014 року за безпосередньою вказівкою та наказом командування Генерального штабу ЗС РФ російські військовослужбовці впритул розстріляли з важкого озброєння колони українських військових, разом із трьома полоненими російськими десантниками. За вказаних обставин вчинено віроломне вбивство 366 українських воїнів, 429 - отримали поранення різного ступеню тяжкості, 300 - потрапили у полон, Збройні Сили України понесли значні втрати озброєння і військової техніки на суму майже 300 млн грн.", – йдеться в доповіді ГПУ.

Наголошується, що дослідження обставин Иловайской трагедії, в цілому, завершено.

"Згідно висновків експертів та комплексу інших здобутих доказів, єдиним фактором, який знаходиться у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з Іловайською трагедією, є військова агресія Збройних Сил Російської Федерації у вигляді прямого вторгнення на територію України та подальше вчинення військовими країни-агресора воєнних злочинів", – підсумовують в Генпрокуратурі.

У кінці серпня 2014-го під Іловайськом Донецької області група підрозділів сил АТО потрапили в оточення. Слідча комісія в Раді встановила, що до оточення українських військ призвели помилкові кадрові призначення в силовому блоці, неадекватні дії міністра оборони Валерія Гелетея і начальника Генштабу Віктора Муженка, а також те, що президент не ініціював введення воєнного стану.

Анатолій Матіос у початку жовтня 2014 року заявляв, що ключовою причиною утворення "котла" під Іловайськом став самовільний відхід 5-го батальйону територіальної оборони "Прикарпаття" від закріпленого за ними місця несення служби.

Юрій Бутусов, аналізуючи причини трагедії у статті "Іловайськ. Фатальні рішення", писав про те, що військове керівництво України 24 серпня приймало парад Незалежності в Києві, хоча ще напередодні з зони АТО почали надходити доповіді про російське вторгнення. На його думку, частини ЗСУ, які зіткнулися з російської ударною групою, не могли стримати супротивника, що перевершував їх чисельно і якісно.