Виявлення токсинів у експортованих горіхах: що буде з партією та чи можна розпізнати небезпечний продукт

Кілька днів тому головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області заявило, що отримало повідомлення від системи швидкого реагування по харчових продуктах та кормах RASFF про виявлення афлатоксинів у ядрах волоських горіхів, що експортувалися з України до Німеччини.

У коментарі ZN.UA т. в. о. Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Ольга Шевченко розповіла про те, що буде з партією після повернення до України, а також про те, чи може покупець розпізнати потенційно небезпечний продукт на полицях магазинів.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Права споживачів: чи повинен покупець платити, якщо розбив товар у магазині

Обсяги партії та її доля після повернення в Україну

За даними Служби, обсяг експортованої партії, в якій було виявлено афлатоксини, склав 18700 кг. Після повернення до нашої країни, якщо шкідливість продукту буде доведена, його виробництво та обіг будуть зупинені.

«Згідно зі статтею 32 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» у випадку надходження доказів щодо шкідливості харчового продукту, незважаючи на його відповідність законодавству про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів, виробництво та обіг такого харчового продукту має бути зупинено та заборонено», - роз’яснили у Держпродспоживслужбі.

Наразі Служба займається розглядом повідомлення про виявлення афлатоксинів в українських горіхах та вживає заходів згідно законодавства України.

У яких продуктах найчастіше виявляють афлатоксини

Шевченко зазначила, що в українських продуктах афлатоксини виявляють нечасто. В основному вражаються горіхи, боби, кукурудза та інші злаки. Джерелами афлатоксинів є продукти харчування, які заражені пліснявими грибами і зберігалися в умовах, що сприяють продукуванню токсинів.

«Загалом основна проблема мікотоксикозів – порушення умов зберігання, тому питання мікотоксинів набагато актуальніше у розрізі кормового виробництва», - додала вона.

Чи можна самостійно визначити небезпечний продукт на прилавках магазинів

За словами Шевченко, зовнішньо можна побачити лише плісняву, що виникла на продукті. Може насторожити також зовнішній вигляд або смак, продукт може гірчити або смакувати не так, як завжди. Але точно визначити наявність токсину можна лише лабораторним методом.

«Мікотоксикозу можна запобігти шляхом ретельного вибору продукту, зниження вмісту води в сировині та забезпечення відповідних умов зберігання», - наголосили у Держпродспоживслужбі.

Що таке RASFF

Європейська система швидкого оповіщення про харчові продукти і корми (Rapid Alert System for Food and Feed, RASFF) – система швидкого обміну інформацією щодо наявності ризику для здоров’я людини, пов’язаного з харчовими продуктами і кормами.

Систему створено Європейською комісією (ЄК) відповідно до Регламенту Європейського Парламенту і (ЄС) № 178/2002 від 28 січня 2002 року та як мережу для повідомлення про безпосередні чи опосередковані ризики для здоров’я людей, пов’язані з харчовими продуктами або кормами. До роботи системи залучені держави-члени ЄС, Європейська Комісія (ЄК) та Європейський орган з безпечності харчових продуктів. Якщо член мережі має будь-яку інформацію щодо існування серйозного безпосереднього чи опосередкованого ризику для здоров’я людей, пов’язаного з харчовими продуктами чи кормами, ця інформація негайно повідомляється ЄК через систему швидкого сповіщення. ЄК невідкладно передає цю інформацію членам мережі.

У разі надходження повідомлення RASFF Держпродспоживслужба негайно інформує територіальні органи Держпродспоживслужби в областях та місті Києві, міжрегіональні головні управління Держпродспоживслужби на кордоні та Державну фіскальну службу (за необхідності).

Якщо небезпечні харчові продукти або корми, зазначені в інформаційному повідомлені RASFF, ввезені на митну територію України та введені в обіг, то оператор ринку (імпортер) здійснює відкликання таких продуктів та вживає заходів щодо повернення їх до країни-експортера або утилізації на території України відповідно до чинного законодавства, про що інформує Держпродспоживслужбу.

У свою чергу, територіальні органи Держпродспоживслужби в областях та м. Києві та міжрегіональні головні управління Держпродспоживслужби на кордоні за результатами проведеної роботи та вжитих заходів, відповідно до законів України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» та «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»/«Про безпечність та гігієну кормів», інформують Держпродспоживслужбу.

Про заходи, здійснені українською стороною стосовно відповідного повідомлення, що надійшло через систему швидкого оповіщення щодо харчових продуктів та кормів (RASFF), Держпродспоживслужба інформує Генеральний Директорат з питань охорони здоров’я та безпечності харчових продуктів Європейської Комісії.