Верховна Рада дала друге життя санаторним школам-інтернатам, захистивши при цьому права дорослих, а не дітей

Тривала дискусія у Верховній Раді з приводу перспектив санаторних шкіл-інтернатів сьогодні закінчилася на користь установ. На позачерговому засіданні ВР 13 липня за законопроєкт №3719 про внесення змін до Закону «Про повну загальну середню освіту» щодо розширення можливостей для трансформації освітньої мережі проголосували 329 депутатів. Це означає, що санаторні школи не закриті, як то було передбачено Законом раніше, і як того домагалися противники цих установ, вважаючи, що умови виховання і послуги, що надаються в них, насправді дітям тільки шкодять.

«Сьогодні санаторним школам-інтернатам дали друге життя, скасувавши норму закону про те, що з 1 вересня їм заборонено набирати дітей до перших класів, - каже експерт із захисту прав дитини Людмила Волинець. - Я не прихильниця шкіл-інтернатів, але я проти того, як мають намір реалізовувати деінституалізацію - просто ліквідовуючи установи і говорячи про те, що до тих пір, поки існують установи, завжди знайдуться діти, яких туди влаштують. У санаторних школах-інтернатах сьогодні - близько 15 тисяч дітей. З них у 7 тисяч батьків фактично немає. Що робити з ними? Куди подіти їх при тому, що необхідні послуги не створені?

Суть процесу деінституалізації, на мій погляд, - це конкуренція послуг за якістю, а не ліквідація одного з тих, хто їх надає. Створення за місцем проживання сім'ї послуг нової якості і достатнього обсягу для дитини, яка до деінституалізації могла таку послугу отримати тільки в школі-інтернаті. Чи не буде послуги в громаді - будуть інтернатні установи. Зокрема, і під вивіскою «Не інтернат».

Ухвалені сьогодні зміни зобов'язують засновників «санаторних шкіл (санаторних шкіл-інтернатів) змінити тип таких установ освіти на один з типів установ загальної середньої освіти, передбачені Законом, або припинити такі установи через їхню організації або ліквідацію».

Насправді санаторні школи-інтернати, як це бувало вже не раз, всього лише змінять вивіску, зберігши при цьому свою суть. Кількість ліцеїв на базі інтернатів, наприклад, в Дніпропетровській області вже стрімко зростає. «Переглядаючи рішення сесій на сайті обласної ради, - пише на сторінці в Фейсбук регіональний директор організації «Надія і житло для дітей» Галина Постолюк, - ми наткнулися на рішення від 5 червня під номером 611. За цим рішенням 5 навчально-реабілітаційних центрів перетворюються в спеціальні школи (поки невідомо, з якою метою), а всі 7 санаторних шкіл-інтернатів - в ліцеї з гучними назвами ... Не питайте, яку профільну освіту ці ліцеї забезпечуватимуть, як і про те, чи була проведена попередня оцінка щодо доцільності та спроможності».

«Санаторні школи-інтернати - це не ті установи, які надають дітям медичну або унікальну освітню послуги, - стверджує національний програмний директор «СОС. Дитячі Містечка Україна» і глава правління «Української мережі за права дитини» Дар'я Касьянова. - Як правило, діти знаходяться там через соціальні причини. Ці установи наповнюються штучно, і жодної смислової ролі не несуть. Крім того, що по суті це - приховане сирітство. Сім'ї в складних життєвих обставинах відправляють дітей в санаторну школу-інтернат, де вони можуть перебувати до 9 місяців, але насправді живуть там роками.

Це як раз ті інтернатні установи, від яких можна було безболісно відмовитися.

У мене є інформація про те, що інтернати і батьки завалили депутати листами з проханнями врятувати інтернати і дітей. Але, я думаю, до кінця літа після проведення моніторингу в п'яти областях ми побачимо реальні причини, за якими діти знаходяться в інтернаті. Моя гіпотеза - діти знаходяться там, тому що так зручно батькам і співробітникам інтернатів. Немає там таких послуг, які змушують батьків на роки віддавати дітей до інтернатних закладів за сотні кілометрів від дому. Якщо не закривати такі заклади, то кошти для розвитку послуг, в яких дійсно потребують діти, не з'являться».

Як повідомлялося, у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №3808 "Про внесення змін до Закону України" Про загальну середню освіту "(щодо узгодження окремих положень законодавства)". Зокрема, документ пропонує скасувати обмеження про те, що отримати повну середню загальну освіту можна лише "один раз в житті".