Венедіктова повернула в Офіс генпрокурора практики політичних замовлень і призначень своїх людей – експерт

Спроби побудувати свою вертикаль влади в органах прокуратури та направляти офіцерів правосуддя на виконання політичних замовлень не є новелою, яку приніс із собою президент Володимир Зеленський або почала генпрокурорка Ірина Венедіктова. Однак остання повернула ці практики, пише у своїй статті для ZN.UA головний експерт StateWatch Олександр Лємєнов.

Автор зазначив, що саме для вибудовування контрольованої вертикалі Венедіктова призначила своїми радниками спочатку шістьох людей, п'ятеро з яких не пройшли атестацію і були звільнені її попередником Русланом Рябошапкою. З часом Венедіктова підібрала собі ще кількох помічників, які якісно не відрізняються від призначених на початку каденції.

"Рульовим" серед консультантів називають Олександра Ватутіна з репутацією досвідченого професіонала з контролю над "податковими" схемами. До речі, саме за такий контроль він свого часу отримав догану від генпрокурора Луценко. Що треба було утнути, щоб Юрій Віталійович рознервувався, ви можете собі уявити", - пише Лємєнов.

При цьому своїх заступників Венедіктова також оновила по максимуму. І дуже показово непрофесійно. Слідом за Рябошапкою відразу звільнився його перший заступник - Віталій Касько. Лємєнов звернув увагу на те, що Касько взагалі не виявляв публічності, займаючись процесуальним керівництвом розслідувань Національної поліції і Держбюро розслідувань.

"Так, під ним розслідування справи про вбивство Павла Шеремета. Ключове - було, і все. Але сам Касько виявився значно комунікабельнішим за свого шефа, бо вів свою гру, встановлюючи зв'язки не тільки з суміжними силовиками, але і з Офісом президента", - пише автор.

З часом з Офісу генпрокурора пішов Віктор Чумак. Залишалися тільки Гюндуз Мамедов і Віктор Трепак, який займався в тому числі розслідуванням вбивства Катерини Гандзюк. Останній теж пішов після перерозподілу функціональних обов'язків між заступниками, коли, по суті, втратив ключовий вплив на ведення розслідування справи Гандзюк. А також не погодився на оперативну підозру активісту Сергію Стерненку в ситуації, коли кримінальне провадження про напад на нього (як ключ до мотиву його дій, що призвели до загибелі одного з нападників) тільки мало активно початися після заміни прокурора.

Лємєнов також зазначив, що і з підпорядкування Мамедова згодом забрали підрозділ, що займався реформою органів прокуратури. Але цей процес стартував на початку квітня.

На вакантні позиції прийшли нові заступники - Олексій Симоненко, Ігор Мустеца, Андрій Любович. З приводу цих прокурорів Леменов відзначив кілька моментів. Перший серед них - Олексій Симоненко відразу ж публічно осоромився, коли вийшов до активістів на акцію чперез передчасну передачу до суду матеріалів розслідування вбивства Катерини Гандзюк. Новий заступник хотів пояснити причину такої швидкості завершення досудового розслідування з цього кейсу. Але не зміг навіть чітко вказати фігурантів провадження. Другого - Ігоря Мустецу називають близьким до так званого короля буковинської контрабанди Іллі Павлюка. Третій - Андрій Любович, за нашими даними, став заступником за протекцією олігарха Ігоря Коломойського.

"Баланс сил, диверсифікація, взаємодопомога. Безумовно, з такими кадрами Венедіктова стовідсотково зможе перевести прокурорські "вагони" на нові вузькоколійні європейські рейки з "ширококолейки", сконструйованої в часи Радянського Союзу", - додав автор.

Детальніше про непрофесіоналізм Венедіктової при формуванні команди Офісу генерального прокурора України читайте у статті Олександра Лємєнова "Прокурорський відкат Ірини Венедіктової" для ZN.UA.