Великдень: історія та заборони

12 квітня християни східного обряду відзначають Світле Воскресіння Христове або Великдень. Це свято є одним з найважливіших для вірян.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Вербна неділя: традиції свята

Історія свята

За біблійною легендою, Ісус воскрес після розп'яття та зради одним з учнів. За євангельськими розповідями Спаситель знав, що один з них Його зрадить, але не розголошував ім'я зрадника.

Так і сталося: у середу Юда зрадив свого вчителя за 30 срібників. У Страсну п'ятницю відбувся суд над Ісусом, а також страта – Спасителя розіп'яли на хресті. Учні Ісуса зняли Його з хреста і поховали недалеко від Голгофи, а вхід у гробницю закрили великим каменем.

На третій день після свого розп'яття Христос воскрес. До Його гробниці прийшли жінки-мироносиці, які несли з собою запашне масло, щоб обмазати тіло покійного. Але печера виявилася порожньою, а жінкам з'явився ангел, який розповів про воскресіння Спасителя.

Вважається, що Марія Магдалина прийшла до імператора Тиберія зі звісткою про воскресіння Христа. Імператор відповів, що повірить у це лише тоді, коли яйце у руці Марії почервоніє. І відбулося диво – яйце змінило колір. Тому з'явилася традиція робити крашанки на Великдень.

Що не можна робити на Великдень

У давнину на Великдень дотримувалися певних заборон та обмежень. Цього дня не можна лихословити, лаятися, конфліктувати, бажати зла іншим, пліткувати, заздрити.

На свято заборонялося відмовляти у милостині.

На Великдень не можна поминати померлих. Для цього існують спеціальні поминальні дні – батьківські суботи.

Цього дня заборонялося важко працювати, прибирати, шити, в'язати, вишивати, прати.

Не можна викидати продукти, що були освячені у церкві. Крихти, які залишилися після великодньої трапези, можна згодувати птахам.